Родина Лейли Дорошенко виїхала з Лисичанська до Нікополя на початку березня. Жінка розповіла Суспільному: у 2014 році через обстріли тиждень сиділи у підвалі, старшому синові тоді було 9 місяців. Тоді все швидко закінчилося, виїжджати з міста не стали.
У 2022-му родина змушена була покинути рідний Лисичанськ через щільні "прильоти".
"Моє місто нищать і я, скоріш за все, у найближчі роки так точно, не зможу туди повернутися. Мені нікуди туди везти дітей: школи, лікарні, магазини — усе розбомбили, все знищили", — говорить Лейла.
В їхній будинок, каже жінка, також "прилетіло". Але чи вцілила бодай хоч частина житла — дізнатися ніяк.
Але й у Нікополі, де родина знайшла прихисток, нині неспокійно. Місто останнім часом обстрілюється російськими військами.
"Коли зараз починається це тут — не передати словами, що всередині відбувається. Хочеться, щоб діти були у безпеці. Тільки-тільки налагодилося життя тут і це відбувається знову...", — каже переселенка.
Син Лейли, третьокласник Ілля, розповідає, що нині через обстріли спить у коридорі на матраці.
"У Лисичанську у мене друзі були, будинок, кіт Міккі. У мене було багато медалей з айкідо, я виборював перші й треті місця. Тут мені теж подобається, я дружу з Кирилом, Михайликом", — розповідає хлопчик.
Нині Лейла у роздумах: події у Нікополі бентежать, хочеться, щоб діти спокійно спали, для цього їх вивозили з Лисичанська. Тепер, виходить, змушені евакуюватися вдруге.
*На момент виходу матеріалу родина Дорошенків виїхала з Нікополя.
Читайте також
Евакопотягом з Нікополя щодня виїжджають близько 200 людей
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
