Через воєнний стан Чернівецька громада недоотримала понад 20 мільйонів гривень та призупинила капітальні ремонти вулиць. Водночас купила військові облігації на 50 мільйонів гривень, щоб допомогти державі, та виділила понад 20 мільйонів гривень на авто для ЗСУ.
Про бюджет міста, залучення інвестицій та чи буде в Чернівцях McDonald's — в інтерв’ю з заступником міського голови Чернівців Євгенієм Маховіковим.
— Торік міськрада затвердила бюджет на 500 млн грн більший, аніж поперенього року. Це дало б можливість зокрема й ремонтувати більше доріг та скверів. Але через повномасштабну війну громади недоотримують гроші. Як змінився бюджет міста?
— На сьогодні ми не можемо сказати, що в нас катастрофічна ситуація з отриманням доходів. На сьогодні у всіх є проблема проплатити ці гроші.
Наші основні втрати — від загальнодержавних рішень, зокрема, звільнення ФОПів від сплати єдиного податку, також звільнення від акцизного податку на паливо.
Є певні недоотримання від сплати за землю від юридичних осіб. Водночас якусь частину цих втрат ми перекрили тим, що військовослужбовцям збільшили зарплату і відповідно податок на доходи фізосіб частково перекрив ці втрати.
— На ремонт доріг планували витратити 250 млн грн. Зараз не можна проводити капітальні ремонти, проте роблять поточні. Чи всі ці 250 млн будуть витрачені на ремонт дороги?
— Ні. По-перше, згідно уточненого плану, треба розрізняти капітальний та поточний ремонт доріг. На сьогодні у нас план 100 млн грн на капітальний ремонт та 75 млн — на поточний. Ми вже витратили приблизно 14 млн грн на поточний ремонт. Звісно, основна концентрація — це поточний ремонт.
Хоча капітальний ремонт доріг — це те, що актуальне для Чернівців першочергово. Але існує постанова, яка забороняє фінансування цих видатків.
— На що перерозподілили гроші, які були заплановані на ремонт доріг?
— 26 лютого була позачергова сесія, коли ми розуміли, що нам треба акумулювати гроші для ще незрозумілих витрат. Але всі прекрасно розуміли, що вони будуть. Відповідно, ми збільшили резервний фонд на 85 млн грн. Збільшили програму по надзвичайних ситуаціях на 45 млн. Тобто це та акумуляція грошей, яка дозволить швидко реагувати на термінові виклики та витрати. І окрема історія — це витрати на підтримку тероборони та ЗСУ.
— Що місто може ремонтувати, окрім доріг?
— Ми можемо витрачати гроші на видатки по благоустрою. Це сквери, покращення міских елементів і таке інше.
— Чи є таке, що потрібно терміново ремонтувати, але казначейство не пропускає гроші?
— Аварійні роботи ми можемо проплачувати, але це незначні суми.
— У грудні на депозитах в банках міськради було 300 млн грн. Який депозит зараз?
— Зараз там декілька гривень на кожному рахунку, щоб їх не закрили. Зараз ми б і не змогли перерахувати. Прийняли рішення, що недоцільно у сьогоднішньому стані мати гроші на депозитах.
Ці гроші у резервному фонді, який ми збільшили дуже суттєво. Ми будемо витрачати ці гроші, якщо в нас буде термінова потреба і це буде можливо зробити згідно з розпорядженнями і постановами Кабміну.
— Не плануєте більше ставити гроші на депозити?
— На депозит однозначно ні.
Ми купили військові облігації внутрішньої державної позики на 50 млн грн, щоб допомогти державі в час, коли вона потребує фінансування. Також, щоб забезпечити принаймні менше знецінення цих грошей, які зараз є в нас просто на рахунку. Далі облігації будемо розглядати залежно від ситуації.
— Чи закуплені авто для ЗСУ, на які міськрада виділила 22 млн грн?
— За рішення про закупівлю авто для ЗСУ, де служать чернівчани, проголосували на сесії. На виконкомі вже прийняли порядок, як надаватимуть авто. Є звернення від військових частин, згідно цього порядку. Тому цей процес розпочнеться найближчим часом.
— До міськради зверталась митна служба з проханням виділити 20 млн грн для добудови пунктів пропуску "Дяківці" та "Красноїльськ". Після початку вторгнення на пункті пропуску "Порубне" почали фіксувати великі черги перед кордоном. Чи обговорювали у міськраді, за яких умов можна було б виділити ті 20 мільйонів?
— У нас не було офіційних звернень з цього приводу. Ну принаймні я їх не бачив від ОВА в такому форматі.
— Ні від митної служби?
— До мене вони не потрапляли. Це питання вперше офіційно я почув як пропозицію депутата на сесії міськради. Вона не була підтримана.
Будівництво нових пунктів пропуску на Буковині призупинили. Для завершення треба ще понад 113 млн грн
Суспільне зверталось до митної служби з інформаційним запитом щодо того, чи зверталась служба до міськради з проханням виділити 20 мільйонів гривень.
— Чи платять релоковані підприємства податки у місті?
— Не всі. По-перше, це не є компетенцією міськради. Тобто слідкувати і примушувати має податкова. Звісно, ми можемо говорити на цю тему, але я не можу сказати, що ми наполегливо про це говоримо. Бо, на нашу думку, буде несправедливо для тих громад, звідки вони поїхали. Звісно, що ті громади постраждали фізично й інфраструктурно. Для них теж важливе наповнення бюджету, ситуація з яким набагато гірша, ніж у нас.
Тому ми вдячні всім платникам податків. Особливо релокованим підприємствам — вони платять податок на доходи фізичних осіб в наш бюджет, але ми не ставимо це як основну вимогу. Ми хочемо створити спокійні умови для бізнесу і намагаємося це робити.
— Скільки таких підприємств, що платять у нас податки і на яку суму?
— Мені відомо про чотири підприємства. Суми не є великими, бо залежить від кількості персоналу, а його небагато. Це теж одна з серйозних проблем, коли підприємство релокується і має забезпечити умови проживання своєму персоналу. Тому що іноді складне виробництво і професіонали мають бути, вони не можуть швидко набрати працівників з місцевих.
Я вважаю, у нас багато роботи з чернівецькими організаціями. Частина бюджетних установ сплачують, а там вже інший порядок цифр — десятки мілйьонів гривень. Вони сплачують в іншій територіальній громаді. Хоча вони не мають відношення до цієї громади. Не мають там відокремлених підрозділів, як це прописано в податковому кодексі. Але по незрозумілих причинах вони здійснюють там сплату податку на доходи фізичних осіб. Я вважаю це основним вектором нашої роботи, щоб навести порядок.
— Про кого ви говорите?
— Це не секрет. Це правоохоронні органи, це підприємство, яке надає послуги з розподілу електроенергії. Це чернівецький підрозділ, який на теренах нашого міста. Ми давно з ними проводимо роботу, пишемо, але це зона компетенції податкової. Ми можемо оперувати листами, перемовинами. Я сподіваюся, що новий очільник нашої ОВА долучиться до цього процесу. Тому що все має бути в рамках закону і встановлених правил.
— Яку суму недоотримує бюджет зараз?
— Ми недоотримали від запланованого десь 21 млн по доходах.
— Видатки ви поки не будете скорочувати?
— Питання полягає не в скороченні видатків, а в можливості їх провести.
Нами встановлені цифри, плани. І якщо ми говоримо про заплановані 100 млн на капремонт доріг, то поки що немає розуміння та немає прогнозів, чи вони будуть використані.
— Наразі борг споживачів перед Теплокомуненерго складає приблизно 70 млн грн. Чи будете ви дотувати це комунальне підприємство, щоб не було проблем з початком опалювального сезону?
— Проблем з початком опалювального сезону не має бути, бо, наскільки мені відомо, тарифи вже зафіксовані. Певний алгоритм розроблений на загальнодержавному рівні. Водночас я розумію, що ту грошову подушку, яка є в міській раді сьогодні, можемо використовувати, щоб десь підстрахувати.
— Чи веде міськрада перемовини з іноземними компаніями, представниками великого бізнесу щодо інвестицій у місто?
— Є два напрямки руху — фінансові донори. Ті організації, з якими ми співпрацювали у мирний час. Наприклад, німецька установа GZT, з якою ми реалізували вже не один проєкт. Є подібні інші донори. Ми зараз з ними говоримо, вони самі виходять з ініціативами. Ми вже підписали договори з тим же GZT щодо побудови модульного містечка для вимушених переселенців. Сьогодні ми вже на фінальній стадії.
Є ще один донор, який може допомогти щодо вимушених переселенців. Зараз все стосується цього напрямку, бо Чернівці — є прихистком для десятків тисяч переселенців.
Водночас у нас регулярно за ініціативою обох сторін відбуваються зустрічі з представниками бізнесу. Ми зустрічались з представниками бізнесу Румунії та Туреччини. Є пропозиції, зараз вони в роботі.
— В якій перспективі ми можемо очікувати повідомлення про те, що бізнес інвестує в місті?
— Зараз важко прогнозувати по термінах, тому що ми всі бачимо, як змінюється ситуація. Ми повідомили нашим іноземним партнерам те, що ми починаємо процес створення індустріального парку. Згідно з законом, має бути управлінська компанія, яка має керувати цим індустріальним парком. Турецькі партнери зацікавилися цим питання, готові розглядати. Це питання, яке завтра може бути змінене законодавством чи іншими обставинами. Ми рухаємося покроково.
— Чи буде McDonald's у Чернівцях?
— Напевно, буде. Наскільки мені відомо, є приватний проєкт, який зараз реалізується. В кінці минулого року, коли ми виставляли на аукціон приміщення під оренду, я мав розмову з менеджером, який займається розвитком мережі. Йому було цікаво, але самий процес відкриття нової точки займає багато часу.
Я для себе зробив висновки, що в Чернівцях може бути два McDonald's. І якщо раніше вони не так активно відкривали другі точки, то мені підтвердили, що саме в цій локації, в історичній частині — це реально. Але поки McDonald's повноцінно не поновив роботу. І не впевнений, що зараз буде йти мова про розширення мережі. Для себе я зробив висновки, що історична частина Чернівців цікава, наше завдання — підготувати приміщення. Чи то McDonald's, чи KFC, я б дуже хотів бачити їх у Чернівцях.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
