Від початку війни жінки з села Конюхів Грабовецько-Дулібівської громади вирішили зорганізуватись, аби допомогти військовим. Спочатку волонтерки плели маскувальні сітки. Згодом почали готувати смаколики на фронт. За цей час їм вдалось приготувати більше тонни вареників, понад 10 тисяч банок тушківки та сотні кілограмів інших страв. Про це розповіла координаторка "Конюхівських ґаздинь" Ірина Левицька.
До війни Ірина Левицька працювала у кредитному відділі банку. Після повномасштабного вторгнення РФ жінка разом з односельчанками вирішила: потрібно зробити усе можливе, щоб допомогти захисникам України. Спочатку "Конюхівські ґаздині" збиралися в Народному домі та плели маскувальні сітки. Згодом почали готувати їжу для військових.
"Ми порадилися, що цього (плетіння сіток, — ред.) замало, треба ще чимось допомагати. Вирішили ліпити вареники. Почали співпрацювати з районним гуманітарним штабом "Клаптик Надії", у якого вже була напрацьована логістика доставки, працювала координація з волонтерськими організаціями на лінії фронту, військовими частинами, добровольчими формуваннями. Ми з дівчатами ставили у пріоритет – нагодувати захисників, тому зайняли цю нішу й почали готувати", — каже Ірина.
Поступово про господинь з Конюхова дізнавались не тільки знайомі та односельці, але й підприємці. Жінкам почали приносити гроші на продукти. Завдяки цьому волонтерки змогли збільшити масштаби виробництва. Від початку війни ґаздині приготували 11 тисяч банок тушківки, більше 1,5 тонни вареників, 900 кг зразів, 150 кг пельменів, 180 кг голубців, понад 300 кг ковбаси, кров’янки та сальтисону. За словами Ірини, лише за один день 50 жінок ліплять і варять до 400 кг вареників.
Щоб ідентифікувати свою продукцію, господині почали робити наліпки з різними підбадьорливими текстами. На одній з них такий напис: "Наш Захиснику! Наступну тушківку будемо їсти разом. Чекаємо тебе з Перемогою у с. Конюхів Стрийського р-ну з цією банкою. Божої опіки!"
Ірина Левицька каже, роблять це для того, аби чоловіки, які захищають країну, знали, що на них чекають:
"Маємо об’єднуватися, щоб зробити хлопцям надійний тил, щоб воюючи під градами там, вони знали, що по першому дзвінку ми готові зробити для них все від нас можливе. Найкраща подяка для нас – це посмішки наших захисників і їхні задоволені обличчя, коли смачненького скуштують. Волонтери – це щит держави у тиловому забезпеченні. "Конюхівські ґаздині" не підведуть!"
Читайте також: Львів'янка виготовляє шкарпетки та пояси з собачої шерсті для військових
