20 липня у Житомирі попрощалися із загиблим на сході України 58-річним військовослужбовцем Олександром Присяжнюком, який з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов на війну добровольцем.
Побратим Олександра Ігор розповідає, що військкомат направив Олександра у їхню частину, звідки його призначили в дев'ятий танковий батальйон на посаду командира взводу танкової роти. Разом зі своїм підрозділом Олександр пішов на завдання, але не повернувся, загинувши в бою.
За словами представника міського центру соцслужб Олександра Синиці, більшу частину свого життя Олександр Присяжнюк пропрацював у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні. Потім влаштувався на м'ясокомбінат.
Житомирянин Валерій був знайомий з Олександром понад 10 років. Каже, що останнім часом спілкувалися в соцмережах, де Олександр виставляв світлини з фронту. Про те, що Олександр Присяжнюк загинув під Слов'янськом, чоловікові повідомив син.
Олександр був гарною людиною, говорить Валерій.
"Він був дуже добрим, – говорить вдова Олександра Олена. – Був гарним батьком, а ще – роботящою і хазяйновитою людиною".
"Веселий був, – каже сестра загиблого військового Людмила. – Я в Києві живу, то він на кожен мій день народження приїжджав з квітами".
Загинув Олександр Присяжнюк четвертого липня, тіло загиблого воїна змогли доправити додому лише зараз. Після прощання у Свято-Михайлівському соборі Олександра Присяжнюка поховали на Смолянському військовому кладовищі.
Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.
