"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну

Ексклюзивно
"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

На Івано-Франківщину для керамічного цеху у Косові доставили обладнання для перемелювання глини з місцевого кар'єру. Фільтрувальні плити вдалося привезти зі Слов'янська. Це обладнання дасть змогу відновити повноцінне виробництво косівської мальованої кераміки, зокрема кахлів та облицювальних плит.

Про нові потужності керамічного цеху та як повномасштабна війна вплинула на роботу майстрів, Суспільному розповіла заслужена діячка мистецтв Марія Гринюк.

"Встигли застрибнути в останній вагон"

— Це був великий проєкт, який Косівська регіональна організація Національної спілки художників України готувала з Міністерством культури та інформаційної політики, Офісом з розвитку креативних індустрій, донорами. Був страх, що ми не встигнемо вивезти обладнання зі Слов`янська. Ми запланували його придбати ще за два місяці до великої війни. Але після 24 лютого це стало вже настільки нагальним, що ми працювали тільки над цим. Основним було знайти підприємця, який би згодився продати.

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Фільтрувальні плити для перемелювання глини. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Фільтрувальні плити виготовили у Сєвєродонецьку на заводі, якого вже немає. І я дуже переживала. Підприємець вивіз обладнання спочатку в Запоріжжя. Але потім — ми знаємо, що в Запоріжжі відбувається, — він перевіз все у Дніпро. Тому, я так кажу, що ми встигли "застрибнути в останній вагон".

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Треба бути незалежними у плані виробництва"

— Якщо немає глини, то немає нашої кераміки. Війна вплинула і на нас. Хоч ми й на західних теренах, але дуже пов’язані зі Слов`янськом, де тривають бойові дії. Слов`янськ — це така собі столиця промислової кераміки та виготовлення багатьох різних видів глини. У них це — промисловий бізнес. І ми, звичайно, користувалися їхньою глиною (як і керамісти усієї України).

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Майстер виготовляє горщик. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Що зробила війна: зникла логістика. А у нас вже багато років не працює фільтрувальний прес, який перемелює глину. Основа косівської мальованої кераміки — червона глина. Трохи давньої глини ще лишилося в окремих майстрів, то ще користувалися нею.

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Майстер за роботою. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Але нам треба бути незалежними — виробництво залежить тільки від нас самих. Ми повинні мати повний цикл технології виготовлення. Коли я працювала над досьє у ЮНЕСКО, то акцентувала: особливість нашої кераміки в тому, що нею ми пишемо свою історію.

"Тепер у керамічному цеху пахне свіжою глиною"

— Щоб повноцінно налаштувати нове обладнання, потрібно десь півтора місяця. Зараз почали розбирати старі плити, на яких є тріщини. Вони переробляють глину з водою, яка подається у великі барабани. Завезена глина повинна залежуватися кілька років. Там вона чекає, поки її перероблять і виберуть звідти, щоб подати у механічний прес.

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Свічники з червоної глини. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Після 24 лютого не могла нічого малювати"

— Зараз треба мати дуже велике натхнення, щоб малювати. На мене війна вплинула надзвичайно гірко. Син із першого дня — на фронті, його призвали як офіцера ЗСУ. У середущого сина в Ірпені розбита квартира. Багато можна говорити, і це все впливає. І я не могла нічого малювати, просто нічого. Я думаю, що так само й майстрині не могли певний час щось робити. А, можливо, хтось із них, навпаки, малював.

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Зараз, як бачите, ми працюємо. Треба. Попит є, у нас багато замовників з Києва. На початку повномасштабної війни роботи, які ми надсилали поштою, поверталися, бо вже або не було кому їх забрати, або люди повиїжджали.

"Мамо, ти можеш намалювати щось для нашої "десятки"?

— Я повернулася до гончарства, коли син сказав: "Мамо, ти можеш намалювати щось для нашої "десятки"? Наші емблеми?" Це — перше, що я зробила, бо він попросив. Зробила такі тарелі великі, де є емблеми "едельвейсів", поєднала в орнамент. Вони вже висохли, і я готую їх до печі. Ось так я почала працювати.

"Треба бути незалежними у виготовленні кераміки", — прикарпатська майстриня про оновлення керамічного цеху та війну
Одна з робіт Марії Гринюк після 24 лютого 2022 року. Фото: Facebook/Марія Гринюк

Малювала сюжетні композиції на горнятах. Все одно малюєш і залишаєш роботу на потім, бо згадуєш про війну. До неї можна було малювати безперервно, від ранку до вечора. Придумувати сюжети, орнаментику. А зараз трохи інакше. Дивишся на той зелений кружечок під аватаркою: чи є син у Facebook, чи ні? Мама є мама.

Що відомо

Косівська мальована кераміка входить до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Ініціаторкою цього була Марія Гринюк.

У селі Старий Косів будують культурно-мистецький центр "Дзбан", присвячений косівській кераміці. Будівлю у вигляді дзбанка зведуть за проєктом архітектора Володимира Мартинюка.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди