Здешевіння та втрата ринків збуту: як працює агробізнес на Харківщині в умовах війни

Здешевіння та втрата ринків збуту: як працює агробізнес на Харківщині в умовах війни

Здешевіння та втрата ринків збуту: як працює агробізнес на Харківщині в умовах війни
Суспільне Харків

Малий агробізнес Харківської області шукає ринки збуту і намагається зберегти робочі місця. Що місцеві фермери говорять про продовольчу безпеку та аграрні перспективи під час війни?

Суниця по 65 грн/кг

Керівниця підприємства з Нової Водолаги "Сила природи" Любов Юр'єва вирощує органічну суницю, малину й ожину. З початком повномасштабної війни довелося змінити ринок збуту та знизити ціну на товар.

"У нас є міжнародна сертифікація. Раніше вирощували для закордоння. Відправляли на Польщу, був досвід відправки навіть у Дубаї літаками, наразі перебуваємо в кризі. Ми змушені були знизити ціни до рівня звичайної суниці цьогоріч: 60-65 грн за кілограм. Мала б коштувати хоча б 100 грн", — розповіла Юр'єва в етері "Українського радіо Харків".

Зменшилися обсяги попиту суниці й на внутрішньому ринку, говорить Юр'єва.

"Реалізовували як звичайну на базарі, тому що ринок збуту в нас зменшився практично до нуля, ті замовлення, які були від маркетів минулого року по пів тонни, на цей час це було 100 кг за зниженою ціною, тому що Харківщина перебуває постійно під обстрілами й маркети не купують стільки продукції, тому що люди виїхали", — каже керівниця агропідприємства.

Переїзд підприємства

З початком бойових дій підприємство переїхало до Дніпропетровської області.

"Мало того, що вона (суниця — ред.) у вирощуванні коштує втричі дорожче за звичайну полуницю, ми були вимушені виїжджати на Дніпропетровщину і там продавати свою продукцію на звичайному ринку за оптовою ціною", — розповідає підприємиця.

Через ризики російських обстрілів Юр'єва побоюється знищення продукції: "Ми працюємо в цьому році лише для того, щоб дати людям роботу та хоча б вийти в якийсь нуль чи в невеликий мінус. Зараз підходить сезон малини, а малину треба заморожувати. І мені дуже лячно, що будуть обстріли, і не приведи Боже, влучить ракета в заморозку і все. Можемо втратити все в один день. Бо малина не продається на опті, як суниця. Зараз у нас працює 15-20 людей, а на малину ми можемо забезпечити роботою до 100 чоловік".

Проблеми збуту

До Дніпропетровської області також переїхало і підприємство "Схід Агро", розповідає його керівник та учений-агроном Юрій Молчанов. Фірма займається вирощуванням зернових, бобових, олійних культур та ягід.

"Проблеми сьогодні — у першу чергу, збут, забезпечення заробітною платою. Можливість вивезти продукцію є, але не ті ринки, що були раніше. Вже не Харків, а Дніпро. У нас в області немає такої кількості оптовиків, які могли б забирати для продажу в роздріб", — говорить Молчанов.

"У супермаркет Харкова зайти непросто, треба заздалегідь укладати договори. "З коліс" так не виходить. Ще вирощуємо жимолость, але немає культури її споживання. Це нішева культура. Проблематично зі збутом. Ще не пробували. Беруть у дуже невеликій кількості", — каже підприємець.

Читайте також: Країни G7 створили Глобальний альянс з продовольчої безпеки

Через війну бізнесмен не планує вкладати гроші в закупівлю нової техніки.

"Це багаторічні насадження. Посадки були від 3 до 5 років тому, і вони тільки минулого року почала родити. Трошки було, цьогоріч більше. Щодо збору комбайн немає сенсу купувати, тому що війна, а за ручного збору продуктивність невелика людська, а ціна на ягоди на 60% менша, ніж торік. Та й продати її важко", — говорить Молчанов.

"З ягодами проблема, тому що це найперший харчовий ланцюг, з овочами в будь-якому випадку буде краще, тому що овочі на столі щодня. Я ще й досвідчений овочівник. За цим, звичайно, є майбутнє. Ну й проблема насінництва теж велика", — каже учений-агроном.

"Дуже важко і дрібний фермер вижити не зможе"

Овочі та сонях замість фруктів

"Ми переорієнтовуємося на овочівництво, ще 50 га посіяли соняху, хоча не хотіли й це було не пріоритетним напрямком. Я чимало років — в органіц, це подобається, не дивилися у бік соняшнику, бо ця культура виснажує землю. Перепрофілювалися, враховуючи ситуацію цього року", — говорить Молчанов.

На його думку, є загроза витіснення дрібного агробізнесу.

"Щодо земельної реформи: холдинги розвиватимуться, а дрібний агробізнес витіснять, тому що закупівельна спроможність, приміром, дизельного пального — проблема цього року, хімзахист, пестицидне навантаження — все купується за кордоном і долар пішов вгору, коли посівна — думаєш про гербіциди, це "з коліс" робиться, як у цьому році. Це дуже важко і дрібний фермер вижити не зможе", — вважає учений-агроном.

Проблема зберігання озимих

Молчанов наголошує на необхідності державної підтримки щодо зберігання врожаю.

"Через 2-3 тижні по нашій зоні (Красноградська громада) почнеться збирання озимих, а де їх зберігати? Раніше вивозили — тепер ні. Це буде проблема. Ми виробляємо набагато більше, ніж самі споживаємо. Зерно треба продати. Якщо лишати, то держава викупить, але де зберігатиме? Елеваторів немає. Ті, що союзні були — розікрали", — каже власник керівник підприємства "Схід Агро".

"З цим проблеми навіть у холдингів можуть бути. Волога, шкідники під час зберігання. Зберігання — це глобальна проблема для країни. Так само й для овочів — приміром, картопля тривалого зберігання. Це теж загальна проблема не лише нашого регіону, але й усієї держави", — наголосив Молчанов.

Читайте також

На лінії вогню: як проходить посівна в умовах війни на Харківщині

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди