"Російські війська ми бачимо неозброєним оком". Історія подружжя із села Кам'янське

"Російські війська ми бачимо неозброєним оком". Історія подружжя із села Кам'янське

"Російські війська ми бачимо неозброєним оком". Історія подружжя із села Кам'янське
. Фото: Суспільне Запоріжжя

Подружжя із села Кам'янське, Запорізької області вже майже чотири місяці живе по сусідству з окупантами, лагодить свій будинок та сортує гуманітарну допомогу для односельців. Розповідають, як би не було важко, на перемогу України чекатимуть вдома.

На вулиці Соняшній у Кам'янському після приходу “російських визволителів” - обірвані електромережі, посічені снарядами будинки та покинуті речі. Рятуючись від обстрілів, люди залишили все, як було в буденному житі: їжу в холодильнику та речі на вішалках. Місцеві, що залишились у селі кажуть, після 24 лютого тут час зупинився.

"У нас там російські війська, ми бачимо їх неозброєним оком. Наступний холм це вже... Ну буває так, що звідти виходять диверсійні групи і починають обстрілювати нас із мінометів", - каже місцевий мешканець Володимир.

кам'янське
Володимир, місцевий мешканець. Фото: Суспільне Запоріжжя

Перед подвір'ям подружжя Володимира та Юлії поцілив ворожий снаряд.

"Обстрілювали нас с "Градів". Тут такий як феєрверк був, тут все мерехтіло і прилетіло до сусідів. Ми спали у маленькому домі і коли почалося це все, ми навкарачки вилізли до дверей мене отак чоловік накрив собою", - каже Юлія.

кам'янське
Юлія, місцева мешканка. Фото: Суспільне Запоріжжя

"Коли ти чуєш виліт — такий шум та вибух. А потім у тебе є 1,5 секунди і все — прилітає снаряд. А коли скидують гранати з безпілотників то взагалі нічого не чути", - каже Володимир.

Через постійні обстріли родина майже весь час перебуває у підвалі. Там облаштували і спальні місця. Розповідають: попри все намагалися створити собі затишок.

кам'янське
Фото: Суспільне Запоріжжя

"Там у нас двоспальне місце, потім у нас там балон і газова плитка, у мене там автомобільний акумулятор є світло, є газ. Там дуже добре, там облаштували собі. Жінка завісила стіни, поставила там різні таблички", - каже Володимир.

Подружжя розповідає не поїхали з села, бо відчувають, що можуть допомогти місцевим. До війни їхній дім був будинком молитви, а нині це гуманітарний штаб, де збирають допомогу від своїх друзів та з-за кордону.

кам'янське
Фото: Суспільне Запоріжжя

"Почали робити такі пакунки і роздавати по селу. Зараз вже більш-менш добре з цим. Почали і фермери приїжджати. І, скажімо, людей залишилось дуже мало", - каже Володимир

Попри щоденну небезпеку вірять, що перемога України вже не за горами.

"Бог він за Україну. Бо ми не нападали ми обороняємось", - каже чоловік.

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram

На початок