Розвінчування російських фейків 23 червня

Розвінчування російських фейків 23 червня

Розвінчування російських фейків 23 червня

Поки путінські ракети намагаються вразити нас фізично, своїми фейками Кремль прагне знищити нас морально, цілиться у наш дух і хоче зневірити українців у власних силах. Знати фейки в обличчя — це бути озброєними в інформаційній війні. Вадим Міський, програмний директор ГО "Детектор медіа" розвінчує найбільш поширені фейки РФ за добу.

Дізнаватися спростування найсвіжіших російських фейків можна також у передачі «Русскій фейк» на Українському радіо щодня о 19:50 та 07:50. Або ж підписатись на подкаст на будь-якій зручній платформі.

Меседж. Статус кандидата на вступ до ЄС для України "ще нічого не означає".

Повідомлення такого змісту активно ширяться мережею після новини про те, що Європарламент ухвалив резолюцію, яка підтримує надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до ЄС. У мережі вже є чимало повідомлень про те, що статус нічого не гарантує для України, адже невідомо, коли після цього вона зможе вступити в Євросоюз і чи взагалі стане членом об'єднання. У таких повідомленнях як приклад наводять Туреччину, яка є кандидатом на вступ до ЄС понад 20 років. Мовляв, така ж ситуація може бути і з Україною. Так, справді, Туреччина отримала статус кандидата на вступ до ЄС ще у 1999 році. Також наразі статус кандидата на вступ до Європейського Союзу мають: Північна Македонія (з 2005 року); Чорногорія (з 2010 року); Сербія (з 2012 року); Албанія (з 2014 року). Проте всі вони поки знаходяться досить далеко від мети — вступу в ЄС.

У випадку Туреччини, у 2018 році Рада з загальних питань ЄС заявила, що "Туреччина все більше віддаляється від Європейського Союзу. Тому переговори про вступ Туреччини фактично зайшли в глухий кут". Це пов'язано із питанням дотримання в Туреччині прав людини, із дефіцитом верховенства права тощо. Тобто можна сказати, що процес вступу Туреччини до ЄС триває понад 20 років через те, що країна не виконує вимог, поставлених перед нею як умов задля вступу. Натомість у випадку України поки зарано говорити про те, як довго може тривати кандидатство, й підстав припускати, що процес може затягнутися на понад 20 років, як у випадку Туреччини, також немає. Однак отримання статусу кандидата на членство в ЄС — це вагомий та важливий крок для України на шляху до Євроінтеграції.

Фейк. Українська влада "використовує як живий щит" жителів Лисичанська, тому "не проводить" евакуацію.

Про це заявила представниця МЗС Росії Марія Захарова. Вона стверджує, що Україна прикривається людьми як живим щитом, а військові ховаються в будинках і школах, влаштовують там опорні пункти та склади боєприпасів, а у житлових будинках — кулеметні та снайперські гнізда. У своїй промові Захарова навіть назвала конретні номери шкіл та назву вулиці. Вона стверджує, що евакуація громадян із небезпечних районів не проводиться, людей насильно у них утримують, й що нібито є випадки "навмисного взяття заручників для розміщення на позиціях націоналістів". Проте це — неправда.

Як пише The Insider, евакуація жителів Лисичанська у напрямку Бахмута проводиться під безперервним обстрілом. Наприклад, як видно з репортажу UATV, евакуація за допомогою броньованого автомобіля на шасі вантажівки. Репортажі "Сьогодні" та латвійської телекомпанії LTV, присвячені волонтерам, які в обхід траси, що обстрілюється, вивозять мешканців Лисичанська на своїх машинах. З Бахмуту організовано рейси до менш небезпечних регіонів країни. Крім цього, 5 червня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що цього дня вдалося вивезти 66 осіб, 14 червня — 52 особи, 19 червня — 19 осіб. За його словами, щойно набирається десяток охочих поїхати, одразу організовують рейс. Тобто евакуація людей на Луганщині триває, й українська арія не використовує їх як живий щит.

Фейк. У Сєвєродонецьку НАТО "будував військову базу".

Інформацію про те, що Північноатлантичний альянс будував військову базу в одному із міст на сході України, поширили російські пропагандистські ЗМІ. У повідомленнях стверджують, що посилення позицій НАТО у Східній Європі нібито мало статися "за рахунок будівництва низки військових баз в Україні". У такий спосіб російські медіа продовжують просувати меседж про "агресію НАТО проти Росії". Проте це — неправда.

Цей фейк докладно розібрала та спростувала ініціатива StopFake.

Теза про "зрив російськими військовими планів НАТО будувати військові бази" в Україні — це один із найбільш стійких наративів, які російська пропаганда використала для виправдання початку агресії проти України ще 2014 року. Фейки про "агресію" НАТО в Чорному морі, наміри членів Альянсу "захопити" Крим і перетворити його на "військову пустелю" — один зі стовпів російської пропаганди. Сьогодні цей наратив також не втрачає своєї "актуальності" для прокремлівських ЗМІ, — тільки тепер російські ЗМІ від фейків про "агресію" НАТО в Чорному морі" плавно перейшли до дезінформації на ту саму тему про інші українські території.

Насправді ж сили Північноатлантичного альянсу ніколи не заявляли про намір "будувати військові бази НАТО" на території України. Навпаки, в Альянсі неодноразово наголошували, що до захоплення Росією українського Криму НАТО не мало планів розміщувати бойові підрозділи у східній частині Альянсу.

Після нападу Росії на Україну в 2014 році країни НАТО у відповідь посилили свою присутність і створили чотири бойові групи розміром з батальйон в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року країни НАТО домовилися створити ще чотири багатонаціональні бойові групи у Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині. Отже, загальна кількість багатонаціональних бойових груп НАТО на східному фланзі — вісім, і жодна з них не розташована в Україні.

Варто окремо наголосити, що ніяких планів щодо будівництва військової бази НАТО у Сєвєродонецьку в планах України чи країн-членів Альянсу не було. Цей фейк зародився ще 2020 року, коли Андрій Загороднюк — тоді ще міністр оборони України (2019-2020) повідомив про плани держави побудувати дві нові військові бази: в Маріуполі та Сєвєродонецьку. Загороднюк повідомив, що для розвитку військової інфраструктури у цих двох містах планують спорудити дві бази, які відповідатимуть стандартам НАТО. Навіть мови про будівництво НАТОвських баз у Сєвєродонецьку не було: об’єкт не мав ніякого стосунку до НАТО і не призначався для базування там іноземних військ.

Стандарти НАТО – це низка документів, які регулюють сумісність збройних сил держав-учасниць і описують загальні правила для них. Стандарти НАТО умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. У рамках співпраці з НАТО Україна проводила реформу в оборонній сфері й наближалася до стандартизації Альянсу. Серед ключових сфер співробітництва Україна-НАТО було визначено створення комфортних умов для служби (створення баз за стандартами НАТО), підвищення кваліфікації українських військових, обмін інформацією, захист тактичного зв’язку, кіберзахист, поводження з вибухонебезпечними предметами, а також медичні питання та реабілітація військових, перекваліфікація ветеранів для цивільних спеціальностей і тиловий захист.

Фейк. В Україні "заборонили" російські книжки.

Таку інформацію поширили окремі російські ЗМІ. У повідомленнях йдеться про повну заборону поширення в Україні літератури російською мовою. Російські ЗМІ стверджують, що заборону нібито передбачає ухвалений 19 червня 2022 року закон. Однак внесені до закону "Про видавничу справу" поправки не передбачають заборони російськомовних книг.

Насправді, як пояснює StopFake, влада України ввела заборону на ввезення літератури видавництв із Росії та Білорусі. Також запроваджуються обмеження на книги, які видаватимуться на тимчасово окупованих територіях. Книги російською мовою (з деякими обмеженнями) можуть ввозитися з інших країн, а також друкуватись в Україні.

У пояснювальній записці до ухваленого законопроєкту сказано, що метою цього нововведення є "посилення обмежень на ввезення та розповсюдження книжок антиукраїнського змісту, недопущення руйнівного впливу Росії на український книжковий ринок зсередини". Закон також передбачає підтримку українських видавництв та розповсюджувачів книг.

Слід наголосити, що російськомовні видання можна ввозити з будь-яких інших країн за умови, що вони не містять антиукраїнської пропаганди. За цим доручено стежити Експертній раді Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення. Раніше така система діяла стосовно до книг, виданих РФ. За даними Держкомтелерадіо, до списку забороненої в Україні літератури станом на жовтень 2021 року Експертна рада внесла лише 270 виданих у РФ та на окупованих територіях книг. Підставою для заборони стали наявні у книгах заклики ліквідувати незалежність України, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, підтримка терористичної діяльності.

Українські видавництва також можуть друкувати та продавати всю літературу, написану російською мовою. Обмеження торкнеться лише авторів, які є громадянами РФ. Також із 1 січня 2023 року не можна буде ввозити чи видавати в Україні переклади з іноземних мов російською. У такий спосіб законодавець хоче стимулювати видання сучасної світової літератури та класики у перекладі українською мовою.

Фейк. Іноземці, які воюють в українській армії — "злочинці", й Росія "не має" використовувати норми Женевської конвенції щодо них.

Російська пропаганда поширює інформацію, що бійці Іноземного легіону України не є законними комбатантами і не підпадають під дію Женевської конвенції. У той же час вони стверджують що ті, хто воює проти України — є добровольцями і мають бути захищеними. Ці меседжі спростували в EU vs DISINFO: "Національність солдата не має значення… Комбатанти є членами збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, або входять до неї добровольцями. Той факт, що особа є громадянином третьої держави, а не громадянином збройних сил, у яких вона служить, вважається нерелевантним, коли йдеться про визначення статусу учасника бойових дій чи військовополонених", — стверджують експерти.

Тобто іноземцям достатньо офіційно перебувати у складі будь-якого підрозділу ЗСУ для того, щоб користуватись своїми правами. Саме тому іноземний легіон офіційно є підрозділом ЗСУ. Натомість найманці, які воюють на боці окупантів та так званих ДНР і ЛНР не мають жодного законного статусу. Росія вкотре використовує подвійні стандарти: відмовляється поважати права іноземців, які законно служать в рядах української армії, й одночасно безпідставно надає ці права своїм найманцям.

Довіряти треба лише офіційній інформації. Якщо ви бачите панічне повідомлення — у вайбер-чаті чи від невідомого акаунта в фейсбуці, чи в анонімному телеграм-каналі, чи в чиємусь ютубі — зупиніться, перш ніж поширити та розповісти родичам чи сусідам. І спершу тричі перевірте, чи це написало про це Суспільне мовлення, чи були відповідні повідомлення від Офісу Президента, Міноборони, місцевої ради, військової адміністрації чи інших офіційних органів. Якщо такої інформації немає в офіційних джерелах – вона, швидше за все, не варта вашої довіри.

Війна. Усі останні новини

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну, день 121. Текстовий онлайн

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди