Історики з Дніпра працюють волонтерами на молочній фермі від початку повномасштабної війни. Згадують: у перші дні вторгнення почувалися тривожно, але щойно стали до роботи — одразу відчули спокій.
Про те, як трудотерапія допомагає відволіктися від бойових дій — волонтери розповіли кореспондентам Суспільного.
Анастасія — робітниця ферми. Кожному з волонтерів знаходить роботу: розподіляє за вмінням і бажанням. Бо ж руки потрібні усюди: і в стайнях, і на кухні, і у полі.
Анжеліці, наприклад, дісталося збирати квіти.
"Збираємо пелюстки маків, їх потім додадуть в сир. Це приємна і неважка робота", — каже жінка.
4-річна Даша допомагає бабусі: встромляє паростки півників у грядку. Ці саджанці привезли з власної садиби, щоб прикрасити ферму.
Володимир Коваль випасає стадо кіз. На ферму приїжджає коли на роботі видається вихідний, і каже: тут відпочиває душею.
А поки кози пасуться на лузі, їхні стайні вичищає Віктор Єкшов. Саме він три місяці тому запропонував колегам з екскурсійного клуба Дніпра поїхати на ферму. Фізична праця, каже чоловік, припала людям до душі. Тут вони стали відпочивати від війни.
"У перший день, коли приїхали, сюди, усі у пригніченому стані. А потім як запрацювали. Сміх жіночий я згодом почув, він мені музикою видався", — говорить організатор волонтерських поїздок.
На молочній фермі, що у селі Зелений Гай під Дніпром, мешкає 866 тварин. Тут і корови, і кози, і птахи. Є свині, кролики, коні, страуси, нутрії, мули.
Роботи вистачає, хоч за словами працівниці ферми Анастасії Коваль, нині потрібна більш специфічна волонтерська допомога — допомогти з оглядом тварин, зробити їм щеплення. У цьому допомагають студенти агроуніверситету.
Екскурсійний клуб Дніпра у якості волонтерів свої поїздки на ферму призупиняє. Але усі його учасники радять завітати на ферму на екскурсію.
Авторка — Софія Москаленко.
Читайте також
На фермі під Дніпром проживає понад 400 врятованих з гарячих точок тварин
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро