Через повномасштабну війну в Україні, у Чернівцях не проводять капітальних ремонтів та не планують реалізовувати великі інфраструктурні проєкти. Водночас працюють над облаштуванням громадських просторів та створенням пішохідного центру.
Про пішохідні зони в Чернівцях, ремонт вулиць та електросамокати — в інтерв’ю Суспільного з інспектором відділу архітектури міського департаменту урбаністики Богданом Стариком.
— Ви почали працювати у департаменті урбаністики, прийшли з громадського сектору. Навіщо? Є задача для втілення?
— З'явилася нагода реалізовувати всі зміни, які ми намагалися впроваджувати в Чернівцях як громадська організація, але вже будучи всередині, в міськраді. Стараюсь максимально використовувати цю можливість, щоб принести користь місту якомога швидше та якісніше.
Конкретних задач, над яким би я точково працював, немає. Але співпрацюємо з іншими департаментами, аби рухати Чернівці в бік урбаністичних змін.
— Чи є інструменти для втілення цих змін?
— У нинішніх умовах інструментом в першу чергу є люди. Усі масштабні проєкти, які потребують капіталовкладень, відкладаються. Тому зараз можемо працювати лише з заходами, які не потребують багато грошей.
Наприклад, пішохідна зона (йдеться про обмеження руху вулицями Франка, Бандери, Банкової, Емінеску, Поштової, частини площ Театральної, Філармонії, Центральної, частин вулиць Міцкевича, Заньковецької, Чайковського, Університетської, — ред).
Для впровадження цієї пішохідної зони не потрібні капітальні роботи. Щоб люди звикали, що центр міста та загалом місто — для людини, а не автомобілів. Центр Чернівців дуже перевантажений адміністративними функціями: тут міська рада, департаменти, деякі інші обласні та міські адмінбудівлі. Відтак дуже багато приватного транспорту. Інтегрована концепція розвитку до 2030 року говорить, що кількість авто треба зменшувати.
— Які зі змін в місті за останній час до війни можна назвати вдалими урбаністичними проєктами?
— Найбільшою історією успіху є сквер біля університету. Подобається, як змінилася дорожня частина проспекту Незалежності. На жаль, пішохідна та велосипедна частини там ще попереду. Також мені подобається освітлення нашого міста за останні роки. Можливо, це не зовсім про урбаністику, але значно впливає на почуття безпеки людини в місті.
— Які три найбільші урбаністичні проблеми зараз є в місті?
— Чернівці недостатньо дружні до людини — у нас багато говорять про авто. Тобто ми завжди намагаємось розв'язувати питання заторів, але на другий план відходить питання інклюзивності та доступності. Недостатньо уваги зв'язності громадських просторів між собою.
Дуже хочеться зміщувати фокус з авто на людину, тому що кожен з нас є пішоходом, але далеко не кожен водієм. Коли починають говорити, що "ми платимо більші податки і дайте нам дороги", то кожна людина платить податки і хотіла б ходити якісним тротуаром. А ще мати класний громадський простір, ходити відремонтованим парком.
Ми маємо близьких сусідів — Львів та Івано-Франківськ, де сформувалося урбаністична спільнота, яка активно працювала. У Львові довгий час діяла агенція GIZнімецьке агентство з розвитку зі штаб-квартирою в Бонні та Ешборні, що надає послуги у сфері міжнародного співробітництва у сфері розвитку. , яка розробила план сталої мобільності для міста. І Львів просто почав цю роботу раніше, ніж Чернівці.
Якби в Чернівцях зараз була якісно відремонтована Центральна площа, умовно ще один масштабний інфраструктурний проєкт та трохи більше нового громадського транспорту, то ми б не говорили, що Чернівці відстають від когось.
— Центр Чернівців на два місяці стане пішохідним у вихідні та святкові дні. Що саме вивчатимуть у цей період експерименту? За яких умов його вважатимуть вдалим?
— Досліджуватимуть, як це впливає на місто і середмістя. Зараз ми можемо прослідкувати, якщо до того ми говорили, що "закриєте центр на вихідні й місто зупиниться", то частина центру у нас закрита і в будні дні. Наприклад, через ремонт вулиці Бандери. Як бачимо, місто не зупиняється. Масштабних проблем не буде.
Експеримент ще не почався і на цих вихідних ми його також не побачимо. Через два місяці після запуску подивимося, як працює, поговоримо з мешканцями будинків на цих вулицях.
— Як будете перекривати рух для всіх автівок, але дозволяти для мешканців будинків цих вулиць? Як змінюватимуть ці вулиці?
— На цих два місяці ми будемо залучати й сподіватися на плідну співпрацю власне з поліцією, фільтрувати людей, які заїжджають, підставою для в'їзду в цю зону. Це може бути прописка або договір житла в цій зоні.
— Чи рахували вартість цього проєкту?
— Вона доволі невелика — це вартість купівлі знаків, які буде замовляти і ставити Міськшеп. Тобто поки ми обмежуємось сумою, яка на рівні бюджету і масштабу міста є доволі незначною.
— Тобто наразі не йдеться про ремонт тротуарного покриття на цих вулицях??
— Мені б цього дуже хотілося, але, на жаль, такої можливості у нас немає. Бо те, що там тротуари не відповідають поняттям нормальних, це зрозуміло усім.
— У Чернівцях немає велодоріжок, але є веломаршрути. Вони у поганому стані. Чи є ресурси для їх відновлення? Скільки це може коштувати?
— Усі веломаршрути займають приблизно 15 кілометрів. Насправді це багато і потребує доволі багато грошей. Говорити, що зараз їх будуть реалізовувати, я також не можу. Тепер проєктуємо вулиці Головну та Південно-Кільцеву, вони вже будуть повноцінними з велоінфраструктурою.
— На вулицях, де немає велодоріжок, люди на електросамокатах мають рухатись проїжджою частиною чи тротуаром?
— Є такий трохи законодавчий геп, тому що вони ніким не врегульовані. Тобто в нас в першому читанні ВР є прийнятий законопроєкт щодо користування електросамокатами й іншим малим транспортом, а в другому читанні його не прийняли.
Люди на електросамокатах мали б користуватися тими правилами, що й велосипедисти, рухатися краєм проїжджої частини або крайньою правою смугою. Але в чернівецьких умовах варто сподіватися, що кожен буде дбати про свою безпеку.
— Які інфраструктурні об'єкти в Чернівцях планують зробити цього року?
— У нинішніх умовах складно говорити, що буде реалізовано, бо ніхто не знає, що буде завтра. Зараз активно ведеться робота над проєктування вулиці Головної, Південно-Кільцевої, Кобилиці, Богуна, Горького.
— Підземні смітники на Університетській. Ви казали, що вони надто близько до пішохідного переходу та зупинки громадського транспорту. Обговорювали це в департаменті?
— Так, і не лише в нашому департаменті. Є розуміння, що вулиця Заньковецької зараз лише проєктується після капітального ремонту стане повністю пішохідною. В контексті цього ремонту, було б дуже добре принести ці смітники, але коли це буде, я точно сказати не можу.
— Чому на відновленій тролейбусній зупинці біля Юності Буковини немає лавиці чи накритого павільйону?
— Хороше запитання, якщо чесно — не знаю. Запитаю в колег, які за це відповідають.
— Ми сьогодні під час розмови вже зверталися до досвіду розвитку Львова. Коли Чернівці зможуть стати другим Львовом у плані розвитку інфраструктури?
— Чернівці мають стати першими Чернівцями, а не другим Львовом, бо номер два така собі ідея. Коли ми станемо містом з якісною інфраструктурою — це інше питання, але нам тут ще працювати й працювати, ми ще геть на початку цього шляху.
Що відомо
- Центр Чернівців стане пішохідним у вихідні та святкові дні. Такі зміни ухвалили на два місяці, опісля нововведення можуть продовжити.
- Через війну призупинені всі капітальні видатки, тому у Чернівцях не можуть проводити капітальний ремонт вулиць, будувати нові дороги та громадські простори коштом міського бюджету.
Читайте також
Ремонт на Бандери та Кафедральній в Чернівцях. Скільки коштує та які роботи проводять
Оприлюднили проєкт реконструкції скверу на Кордуби в Чернівцях
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
