Множинні ураження ніг та велика кількість поранених. Так діють боєприпаси з касетними елементами. Використовувати цю зброю заборонено в 90 країнах світу. 17 березня касетними снарядами російська армія вдарила по центру Чернігова. 12 загиблих і десятки поранених. Далі — історії тих, кому вдалося вижити того дня.
"Я вгору подивився, там щось біле летіло. Різкий головний біль і засліпило. Опритомнів, тато лежав уже і я лежав. У мене щось у роті було, я сплюнув, а це кров була", — згадує Богдан.
Касетний снаряд розірвався за кілька метрів від 13-річного Богдана та його батька, коли вони прямували заряджати телефони. Уламками хлопцю порешетило обидві ноги. Батько Богдана помер дорогою до лікарні.
"Тут пластина, тому що там по всьому коліну були уламки й колінна чашка та надколінник був роздроблений, так збирали. Око і тут коло носа потрапив уламок".
Хлопець переніс п'ять операцій. Ще один уламок пройшов поблизу серця хлопця.
"Сказали ще б трохи … , в сорочці народився", — згадує мама хлопчика.
Чернігівка Ольга 17 березня йшла вулицею Пирогова поблизу жіночої консультації.
"Я в небі побачила три білих плями, як хмаринки. До цього я вже знала, що це значить, щось летить на нас. Так як я знаходилася посеред вулиці – бігти було нікуди. Тому я присіла, поряд потрапив снаряд, я відчула, що від коліна ноги я її не відчуваю, вона вивернулася трохи", — розповідає Ольга Гобреняк.
Уламок пройшов наскрізь над коліном за два міліметри від стегнової артерії, зачепивши м’язи та переламавши кістку, розповідає Ольга. Основну складну операцію на нозі дівчині провели вже у Черкасах.
У чернігівській лікарні тоді не було світла та генераторів. В чужому місті через місяць Ольга дізналась й про смерть батька. За день до обстрілу касетними снарядами, в іншій частині Чернігова він стояв у черзі за хлібом, куди прилетів ворожий снаряд.
Ще один уламок досі знаходиться в тілі дівчини. Він влетів в плече, мігрував та осів між ребрами.
"Зараз ходимо в реабілітаційний центр, роблять різні вправи. Наступна операція, сказали, в мирний час, бо вона важка. Зараз вона не в тому стані, щоб її робити", — каже мама Ольги.
Парамедик Олександр Бондар був одним з перших, хто почав допомагати пораненим. Згадує, все почалося приблизно о 10:30. Каже — це був один з найтяжчих днів.
"Ми біжимо пішки, і починаємо збирати просто людей поранених. Під цим деревом лежала загибла людина, ми вибігли, я пульс потрогав, людини вже не було. Там теж лежала вбита людина".
Олександр розповідає — касетні снаряди найбільше вражають на рівні стегон та не розуміє, навіщо їх випустили по центру міста.
"Була черга за водою, на станцію переливання крові, було ще кілька черг: в лікарню, підзарядитися і цілеспрямовано як раз по цим 3-4 чергам касетами і валили, цивільних. Ніякого військового об’єкту в цьому районі не було. Тут військових взагалі не було".
17 березня під касетним обстрілом в центрі міста загинуло 12 людей, кажуть в прокуратурі. Олександр згадує, бачив щонайменше 20 поранених і це тільки поблизу дитячої обласної лікарні. Туди ж і доставляли дорослих і дітей із ушкодженнями.
"Дорослі поступали, ми не оперували, накладали пов’язки, джгути і відправляли по дорослим лікарням. Коли великі поступлення, не всіх ми записували", — розповідає в.о. головного лікаря Дитячої обласної лікарні Микола Люткевич.
Під касетний обстріл потрапила й сама лікарня. У мед закладі від уламків ушкоджені 237 вікон. Пацієнти тоді не травмувалися. Заради безпеки з початку війни і до сьогодні для дітей облаштували палати в підвалі лікарні.
Видалені уламки з тіл дітей медики передавали до правоохоронних органів як доказ злочину російської армії. Частину – зберігають у себе.
Великі ураження та багато поранених – характерна дія саме боєприпасів з касетною бойовою частиною, розповідає військовий експерт Михайло Жирохов.
"Вражаючі елементи – це проволока діаметром і вона порубана на різні частини. Воно може бути і 2 грами, і чотири, і п’ять. І кожен суббоєприпас має 250 вражаючих елементів".
Михайло каже, вражаючі елементи не пробивають стіни наскрізь, але мають максимальну вразливу дію для людей:
"Це негуманна зброя. Більшість країн світу у 2008 році підписала конвенцію про невикористання цієї зброї. Але підписали її тільки 90 країн, не підписали ні Росія, ні США, ні Ізраїль, Бразилія. В тому числі не підписала і Україна. Взагалі необхідності використовувати касетні боєприпаси в місті немає, військової. Якщо ми ставимо ціль психологічний тиск на цивільне населення, – то це ідеальна зброя".
Прокуратура відкрила кримінальне провадження та встановлює усі обставини касетного обстрілу 17 березня. На Богдана тим часом чекає продовження лікування вже за кордоном. Хлопець мріє знову грати у футбол.
Детальніше у сюжеті:
Читайте також:
На відновлення дитячої лікарні у Чернігові виділили близько 6,5 мільйонів гривень
