Ольга з донькою виїхали до Львова з півдня України у перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Чоловік жінки, як тільки переконався, що вони у безпеці — пішов до військкомату. На захист України стали також батько та брат Ольги.
Про те, як чекає повернення усіх трьох рідних чоловіків — жінка розповіла Суспільному.
"Війна почалася у 2015-му, коли брат пішов в армію"
Війна для Ольги розпочалася у 2015-му. У 2014 році вона ще намагалася розібратися, що насправді відбувається. До того ж, на руках була маленька донька.
Брат Ольги у 2015 році пішов служити строкову службу, потім підписав контракт і пішов в АТО.
"Він сказав лише мені та ще декільком друзям. Батькам вирішили не казати. Дуже переживали, що мама буде хвилюватися. Досить було того, що я ходила "зелена" від дзвінка до дзвінка від нього, бо зв’язок був не дуже. Він міг два дні на зв’язок не виходити, три. І коли нарешті приходить оця смс-ка чи якийсь дзвінок з незнайомого номеру. І ти просто завмираєш та дивишся на цей телефон: це він телефонує з чийогось номеру чи про нього телефонують? І ось ці хвилини, секунди, поки піднімаєш слухавку, і нарешті чуєш його голос. Таке враження, що вічність просто проносилася", - розповідає жінка.
Вона згадує: перед тим як піти в АТО, брат купив два однакові кулони, один надіслав їй. Свій загубив у день виходу з АТО.
"Я раділа, казала, що нехай це буде єдине, що ти там лишив. Я свій теж губила-знаходила. А коли вже остаточно свій загубила, то вирішила придбати нові два однакові кулони – собі і брату. Зараз носимо", - говорить Ольга.
З чоловіком "познайомило" волонтерство
З 2015 року Ольга ходила допомогати волонтерам у своєму місті. Плела сітки, передавала смаколики на фронт. В один з днів познайомилася з майбутнім чоловіком. Знала, що він воює в АТО.
"Принесла пиріжки, волонтери збиралися їх везти, а він там сидів. І я така "О, можна я вас, будь ласка, обійму?" Він такий: можна. Ну, і все... Потім він до мене на роботу прийшов за формою та з квітами", - розповідає жінка.
Коханого Ольга чекала, поки він відслужить три контракти. Чоловік влаштувався працювати програмістом. Будували плани, та все змінилося 24 лютого.
"Ми не чули вибухи, прокинулися від дзвінка знайомого. Зібралися за пів години. Три доби діставалися до Львова. Семеро людей в машині, кішка. Приїхали, поселилися. Чоловік впевнився, що нам є де жити, на що жити, і пішов до військкомату. Перед цим ми розписалися, хоч весілля планували на серпень", - розповідає дружина бійця.
Батько: з окупації — до військкомату
58-річний батько Ольги певний час був в окупуваному місті на півдні України.
"Вже на другий день стало неможливо виїхати через пошкоджений міст. Місяць батьки перебували в окупації", - говорить вона.
Коли батьки нарешті змогли виїхати, то щойно тато опинився на підконтрольній території України — пішов до військкомату. Рідних про це повідомив вже постфактум.
"Я всіх їх дуже поважаю. Вони чоловіки, вони дорослі люди, це їхнє усвідомлене рішення. Я ними неймовірно пишаюсь. Хоч і серджуся, тому що їх троє, а я одна повинна тепер за них трьох переживати", - каже жінка.
Нині Ольга продовжує працювати, викладає англійську, та збирає допомогу військовим.
Авторка — Олександра Тронь.
Читайте також
- Полонених з "Азовсталі" утримують у більш-менш задовільних умовах — дружина Прокопенка
- Приїхала провідати, потрапила на власне весілля. У Кропивницькому одружилась пара львів'ян
