"Наше щастя триває лічені секунди": розповідає лікар швидкої допомоги Євгеній Тищенко. Бо коли людина приходить до тями або в неї минає гіпертонічний криз – тоді кожен розуміє, що недаремно обрав свою професію.
До Дня екстреної медичної допомоги, який Україна вперше відзначає разом з усіма країнами Європи 27 травня Суспільне завітало до медиків, які щодня рятують десятки, а то й сотні життів.
Хотів працювати в стаціонарі, але доля мала інші плани – жартує лікар невідкладних станів Євгеній Тищенко. На екстренку потрапив по розподілу після навчання, але не шкодує:
"Найприємніше – довезти пацієнта живим. І якщо ти в кінці отримав "дякую" – це тебе окриляє, і ти ще декілька днів ходиш суперменом, ти це відчуваєш".
Та водночас професія медика має свої недоліки — чи не щоденна зустріч зі смертю, сказав Євгеній Тищенко:
"Ми бачимо людей в дуже тяжкому стані. Інколи це смерті. Ми стикаємось із таким фактором. Ми навчилися його вже сприймати. Морально тяжко".
Графік – ненормований, відпочивають у паузі між викликами, розповів фельдшер Богдан.
"Нині викликів дуже багато, багато людей приїхало в місто Черкаси. Плюс виклики по всій Україні можуть бути, виїжджаємо. Тому відпочиваємо, коли є час, навіть у дорозі", – пояснив він.
Богдан у бригаді швидкої допомоги 11 років. Професійне вигорання, сказав, інколи дається в знаки, але ненадовго:
"Хочеться повернутися сюди й допомагати людям. Сім’я допомагає, колеги. Колеги, як друга сім’я".
Фельдшер вдячний роботі, бо саме тут знайшов своє кохання:
"Зустрів свою дружину. Вона теж прийшла працювати на швидку допомогу, працювали разом у бригаді, зараз маємо спільну дитину".
Водій Микола Дзігора – зі старожилів черкаської екстренки. Він 30 років маневрує шляхами. Розповів: життя людей залежить не лише від медиків, а й від нього.
"Коли їдеш із маячками на швидкості, то дивишся наліво й направо, щоб тобі поступалися дорогою. Це дуже велика практика. Без неї на великій швидкості по місту не поїдеш", – пояснив водій швидкої.
Керівник Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Фесун сказав, що з такою командою не страшна і війна.
"Працюють понад 1300 людей по всій області. Це є дуже важким фактором комунікації, потрібно комунікувати з усіма: селами, районами, станціями, підстанціями, великими містами й невеликими містечками. Команда чудова, команда працьовита, команда знає свою роботу, вміє працювати, може працювати", – прокоментував Ігор Фесун.
За його словами, екстренкою звуться не випадково, бо поки людина говорить із диспетчером, бригада вже виїжджає на порятунок.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України