Психологиня Вікторія Сидоренко з Києва працює у Коломиї над соціально-психологічним проєктом "Ключ до себе", а також займається з дітками у волонтерському центрі "Янголятко". На Івано-Франківщину вона з чоловіком переїхали після загострення бойових дій у столиці.
Свою історію жінка розповіла кореспондентці Суспільного.
Вибухи в Києві й переїзд у Коломию
Вікторія пригадує, як разом із чоловіком планували наприкінці лютого поїхати у весільну подорож. Організовуючи відпочинок, подружжя ніяк не могло позбавитися від тривожних думок, викликаних повідомленнями про можливий масштабний наступ військ РФ на Україну. Вночі з 23 на 24 лютого Вікторія записувала свої роздуми на папір, бо робила так завжди, щоб знаходити правильне для себе рішення.
"Сиджу, пишу і думаю, що якось тихо. Ми живемо недалеко від Борисполя і нам чути, як літають літаки. А цього разу — ні. Приблизно о 3:00 завершую писати свої думки й наприкінці дописую: "Господи, хай я буду там, де мені потрібно бути! Якщо нам вдасться поїхати на відпочинок, так треба. Не вдасться, то я потрібна тут і тут маю бути корисною". Написала і лягаю спати. Прокидаюся через кілька годин — почалися вибухи", — пригадує Вікторія.
Спочатку Сидоренки не хотіли залишати свій дім, думали, що за кілька днів все припиниться і життя стане таким, як і раніше. Вікторія та її сестра почали займатися волонтерством: працювали у кол-центрі на лінії МОЗ, допомагаючи з оформленням заявок на медикаменти.
"Думала, що телефонуватимуть люди, яким знадобиться психологічна підтримка. Напевно, вони будуть засмучені чи знервовані. Але наші люди так трималися! Спокійно говорили про те, що їм треба. Частіше замовляли інсулін. Телефонували з різних регіонів. Трималися витримано, чемно", — згадує Вікторія.
Минув час і подружжя вирішило їхати до Львова чи Тернополя. Після трьох днів у дорозі Сидоренки зупинилися у родички, жительки Хмельницького. Жінка порадила їм вирушити до Коломиї, де тоді проживала її дочка. 7 березня сім’я приїхала у прикарпатське містечко і почала там облаштовуватися.
Центр "Янголятко" і проєкт "Ключ до себе"
У перші тижні Вікторія не працювала — хотіла відновитися емоційно. Коли опанувала себе, почала шукати волонтерські центри, де могла б стати корисною із досвідом роботи шкільного психолога. Жінка дізналася про центр "Янголятко", що працює в Коломиї.
Що відомо: У Коломиї на Прикарпатті центр "Янголятко" приймає дітей з інших регіонів. Чим можна допомогти
Там працівники організували клуб для дітей, у якому їм допомагають соціалізуватися, спілкуватися, знаходити собі друзів. Вікторія почала проводити заняття у центрі.
Пізніше психологиню запросили займатися з дітками у Коломийській міській публічній бібліотеці. Розпочавши роботу там, Вікторія Сидоренко разом із бібліотекарями започаткувала соціально-психологічний проєкт "Ключ до себе". Фахівчиня записує короткі відео на різну тематику і розміщує їх на Facebook-сторінці бібліотеки. Зокрема, на одному з них психологиня розповідала про дихальні вправи, що сприяють відновленню психологічної рівноваги.
Вікторія також підготувала цикл відео про резильєнтність, тобто здатність людини адаптуватися і відновлюватися за будь-яких умов. Свою працю вона планує продовжувати й надалі, бо поки не повертатиметься до Києва.
"Їздили вихідними, подивилися. Місто ожило, багато людей вже повернулися. Але зараз, оскільки працюю з дітками, поки в Києві роботи не маю. Тому що — літо, зараз почнуться канікули. Розумію, що зараз я більш корисна і потрібна тут, у Коломиї. У мене є певні обов'язки, люди, які потребують моєї допомоги", — говорить Вікторія.
Сім’я Сидоренків має наміри залишатися на Прикарпатті упродовж літа.
Читайте також
- "Ставлюся до них, як до дітей": історія порятунку луганчанина та його папуг
- "Часи", яким не потрібні епітети. Виставка харківської художниці у Франківську
- Переїхав у Франківськ та продовжив навчати дітей. Історія педагога-переселенця з Чернігова
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
