"Будуть складатися, як картковий будинок": що показала ревізія укриттів в Одесі

"Будуть складатися, як картковий будинок": що показала ревізія укриттів в Одесі

"Будуть складатися, як картковий будинок": що показала ревізія укриттів в Одесі
ГО "Експедиція"

Представники місцевої влади Одеси разом з громадськими діячами перевірили понад 40 укриттів, позначених на карті міськради. Не всі з них виявилися доступними для містян: деякі залишились на тому ж рівні, що і були у 2014-2015 роках; деякі взагалі припинили існувати. Про це в ефірі "Українського радіо. Одеса" розповіла депутатка районної ради Наталія Богаченко.

"На даному етапі шукати бомбосховища беззмістовно. Їх не буде ані часу, ані можливості – можливо, я помиляюсь – ані бажання упорядковувати. Аби вони могли прийняти людей у випадку повітряного бомбардування. Тому громадяни мають звернутися до своїх ОСМД, аби ті відкрили підвали будинків. Подивилися, в якому вони зараз стані. Занесли туди мінімальну кількість води, крекери. Перевірили електрику, якісь крісла, стільці, лавки, матраци принесли. І поки це єдиний варіант укритися", – зазначила депутатка.

Недоступні бомбосховища

Волонтер ГО "Експедиція" Ігор Бичков, який також перевіряв одеські укриття, зазначив: ситуація дуже погана.

"За великим рахунком, міська влада нічого не робила і не робить, аби привести сховища до ладу, коли їх можна було б комфортно використовувати містянам. Ситуація така. Є бомбосховища – або захисні споруди – які представлені, фіксовані на мапі, яка є на сайті міськраді. Але не всі вони або підготовлені, або знаходяться у відкритому доступі. Наш особистий досвід показує, що навіть ті адреси, які є у списку міської ради, досить часто недоступні. Або це бомбосховища, які у житлових будинках, і вони за закритими брамами, за закритими дверима і парадними. Або це бомбосховища в якихось установах чи комерційних закладах. Туди теж потрапити так просто і легко не виходить", – пояснив волонтер.

Небезпечний стан та відсутність умов

Іншою проблемою Ігор Бичков назвав те, що бомбосховища, до яких відкритий доступ, не завжди у належному стані. Вирішення цього – завдання мешканців, вважає громадський діяч.

"Не всі підвальні приміщення можна використовувати, як захисні споруди чи бомбосховища. Однією з умов є наявність щонайменше двох виходів, рознесених по різних сторонах споруди. У приміщеннях, які будувалися, як бомбосховища, зазвичай такі виходи мають місце. Плюс до того вони мають аварійний вихід. Він функціонує і як аварійний повітровод. Якщо у вашому приватному будинку є підвал і в ньому тільки один вихід, скажу чесно, він може стати братською могилою. Туди просто лізти не треба", – пояснив Ігор Бичков.

Додав: висота приміщення має бути щонайменше 1,8 метра, повинні бути сходи; бажано – наявність металевих дверей, які б відкривались назовні, аби могли стримати вибухову хвилю. Також укриття мають бути обладнані туалетом, місцями для сидіння та лежання.

"Також у бомбосховищах мають бути засоби самовідкопування. Бо не дай Боже, що вас там завалить. І щоб не руками відкопувати себе, а за допомогою інструменту. Це коштує недорого, але може зберегти життя. До цього я б ще додав вогнегасник та аптечку. Також бажано провести електрику, воду", – зазначив волонтер.

Укриття у панельних багатоповерхівках

За словами Бичкова, більшість багатоповерхівок на житлових масивах Селище Котовського та Таїрова – панельні і є найменш стійкими до ракетно-бомбових ударів.

"Вони просто будуть складатися, як картковий будинок. І підвали в цих будинках теж мало підходять для того, щоб робити захисні споруди. Вони низькі, в них проходять комунікації, води, каналізації. І за певних умов там можуть бути прориви й ці підвали можуть бути підтоплені. Тому ми рекомендуємо мешканцям знаходити найближчу до них умовно офіційну захисну споруду або приміщення подвійного призначення. Тобто паркінг, підвал. Підвал магазину, цокольні поверхи в магазинів, шкіл, дитсадків. Від прямого попадання вони можуть не врятувати, але від уламків, попадань, які будуть неподалік, ці приміщення можуть бути ефективні", – розказав Ігор Бичков.

На його думку, найкращими з багатоповерхових будинків є монолітно-каркасні.

"Так, стіни не витримають ніякий удар. Але сама конструкція, сама просторова решітка надійна. І такий будинок, скоріш за все, витримає навіть удар ракетою. Там буде пошкоджена якась територія, але в цілому будинок буде стояти. Щобільше, в цих будинках, як правило, є цокольні поверхи або підвальні приміщення. І за умови того, що будинок вистоїть при ударі, ці приміщення теж можуть виконувати роль захисних споруд. Щодо старого фонду – цегляних будинків, будинків з каменя, ракушняка. Вони теж не дуже добре тримають удари. Як правило, вони мають достатньо великі підвальні приміщення, але стосовно них треба виконати певні дії. Зробити щонайменше ще один резервний вихід, обладнати санвузлом, обладнати місцями для сидіння", – зазначив волонтер.

Де ховатися у квартирі та чи є в цьому сенс

Ігор Бочков нагадав, де в хаті можна ховатися від друзків скла, які розлітаються від вибухової хвилі:

"Зараз майже всі вже чули про правила двох стін. Тобто між наружною стіною і вами повинна бути що найменше одна стіна. Наружна стіна, вона приймає удар, а друга стіна бере на себе вже осколки. Це може бути або коридор, або ванна. До речі ванна кімната також може бути небезпечною, через велику кількість скла у вигляді дзеркал, а також дверцят душових кабін. Тут я вам скажу теж наступне, що ми будемо говорити такі досить неприємні, можливо, речі, але від ракетного удару вас дві стіни не захистять", – додав волонтер.

Перевірка бомбосховищ

Представники громадської організації "Експедиція" розповів, що одесити можуть заповнити анкету для того, щоб волонтери перевірили бомбосховище.

"Було понад десять звернень, щодо укриттів, щодо наявності, чи не наявності їх. У нас вже були такі випадки, ми приїжджали й зустрічалися з мешканцями з ініціативними групами. Тут все по різному, багато залежить саме від людей, наскільки вони готові брати участь в облаштуванні своїх сховищ. На жаль, на сьогодні ситуація така, що для того, щоб прийти в певні бомбосховища й отримати доступ до них, задавати там певні питання, нам потрібні певні повноваження", – розповів Ігор Бочков.

Чоловік додав, що волонтери зверталися за допомогою до міської та обласної ради. Наразі створена робоча група, але поки що нічого не змінилося.

Інструктор з виживання керівник "Самооборона Одеси" Валерій Навчинов порадив людям, по можливості, триматися подалі від об’єктів які можуть гіпотетично обрати, як ціль обстрілів.

"Зокрема, нафтобази, військові об’єкти, адміністративні будівлі місцевої влади, об’єкти інфраструктури. Гадаю, що маючи вже тримісячний досвід опору повномасштабній агресії, кожен із нас може вже і сам проаналізувати, які саме об’єкти ставали ціллю для російських окупаційних військ. Так само слід уникати водойм, там удар від вибухової хвилі може посилитися", – додав Валерій Навчинов.

Що відомо

  • 19 травня очільник Одеської ОВА Максим Марченко дав розпорядження перевірити наявність та стан бомбосховищ на території всієї області.
  • 26 лютого директорка Дапертаменту міського господарства ОМР Наталія Мостовських заявила, що на балансі комунальних підприємств перебуваюють 85 сховищ, вони відкриті.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди