Львівська майстриня з вишивки Христина Дух-Зафійовська відновлює старий та створює новий український національний одяг. Про мистецтво вишивки, вартість якісного виробу та тренд на вишитий одяг жінка розповіла в інтерв'ю Суспільному.
— Триває повномасштабна війна. Ви вишивали протягом цього часу?
Щоб щось творити, потрібна краса, а в такій атмосфері це складно. Це все дало мені виклик на складніше завдання. Щоб воно було складнішим, ніж зазвичай, я почала сорочку збирати вручну, абсолютно повністю створювати всі шви. Єдине, що я змогла вишити — це був Великодній рушник. Такий рушник був у моєї бабці Руді, і я його планувала вишити вже давно, але до цього не доходили руки. Цього року я собі сказала, що я його все ж таки зроблю. І як сказала моя сестра двоюрідна: "Бачиш як вийшло, бабця його вишивала, коли була в Сибіру, а ти його вишила під час війни".
— Хто у вашій родині займався вишивкою?
В мене вишивали обидві бабці: і бабця Розалія, і бабця Юлія. Бабця Рузя вишивала переважно дуже тендітні, дрібні речі і єдине, що збереглося від неї — це декілька рушників і її весільна запаска. Сорочка не збереглася, вона десь поїхала по родині, бо всі такого не мали. А от запаска збереглася і до неї були дуже довгі тороки, різнокольорові. Ці тороки випорювалися на Сибірі і ними вишивалися сорочки. А від бабці Юлії залишився недошитий горсик. Він одягався поверх вишитої сорочки. Вона їх вишивала на замовлення для всього регіону.
— Він не завершений, ви не хочете його доробити до кінця?
Я завершу, але тут.. Знаєте, в неї був якийсь її задум. Ці квіти вона малювала самостійно: брався обмилок і на оксамиті малювалися візерунки і поверх того вишивали. Тобто, щоб це намалювати, я, напевно, маю перевтілитися в бабцю і подумати, чого вона хотіла.
— Ви полюбляєте галицькі мотиви, чому саме вони?
Я тут живу і більше мала можливості бачити ці сорочки. Бо коли ти хоча б один раз тримаєш в руках цю сорочку, то ти маєш уявлення, як вона зроблена. Я не колекціоную, але для того, щоб відтворити сорочку, оригінал треба потримати в руках, це дуже важливо. Важливо розуміти цю пропорцію між вишивкою, між різними частинами сорочки, щоб розуміти, якою має бути нитка, яким має бути наповнення. І це ж не тільки хрестик, там багато інших всяких технік. Не маючи оригіналу в руках, ти не розгадаєш, як вона вишита.
— Традиційно сорочки вишивали до Великодня або на весілля. Чи звертаються у вас по замовлення? Чи збереглася ця традиція у вашій родині?
На весілля переважно просять майже на завтра. Такий варіант не проходить (сміється). Традиція до Великодня вона збереглася, вона є і на сьогодні. Мені взагалі здається, що ця традиція є однією з причин, чому ця сорочка збережена тут, на Галичині. Великдень — це моє улюблене свято. Це свято оновлення, весни, коли все пробуджується. На Великдень завжди все мало бути чисте, нове і на Великдень мала бути нова сорочка.
— Скажіть, на що варто звернути увагу, коли обираєш вишиванку?
Я б рекомендувала не вибирати щось надзвичайно яскраве, модне. Тому що насправді найцінніші, найякісніші речі вони не є з крикливими кольорами. Це є автентика, вона не є крикливою, вона є природною. Але взагалі я б обирала, напевно, сорочку свого регіону — там, де народилася чи там, де проживаю. Якщо ви хочете — то пригадайте, в чому ходили ваші дід з бабусею. Якщо не можете пригадати — почитайте літературу, аби ви зрозуміли, що обирати. Але це точно не маки. І це точно не те, що ви бачите на наших ринках.
— Українські вишиванки та вишиті речі стають дедалі популярнішими. Яка оптимальна ціна вишитої сорочки?
Я тоді запитаю так — скільки може коштувати щонайменше 3-місячна робота, ручна? Це тільки вишивка, а ще її потрібно зібрати, підготувати, шви накрити вишивкою і так далі.
— Вчора я обрала вишиванку за 7 тисяч гривень, раніше бачила за 15 тисяч.
Це щось таке більш-менш близьке до того, що має бути (сміється). Якщо ви питаєте про 7 тисяч — то це якісна машинна вишивка от в таку ціну.
— Тобто, якщо ручна, то це більше 20 000 грн?
Так. Ціни відрізняються, бо це час виконання, складність виконання. Але добре полотно, по-перше, стартує від гривень 500-600 грн, якщо конопляне — то від 1000 грн. Нитки, якщо ви хочете мати річ порядну, якісну — це якісна вовна або муліне — теж не коштують дешево.
— Як зміниться святкування Дня вишиванки в Україні після війни?
Я думаю, що вдягне вишиванку навіть той, хто не вдягав її ніколи. Я думаю, це буде по всій Україні. У Львові це було завжди, але я надіюсь, що це стане ознакою українця по всій країні. Це ж як мова — є якісь речі, які нас ідентифікують. Вишиванка, вишита сорочка є невід’ємною частиною нашого культурного коду. Єдине, що б я хотіла, щоб це носіння вишитої сорочки йшло від душі, щоб це було вашою сімейною реліквією, традицією. Це має бути носіння з любов’ю. Вишита сорочка не має стати, знаєте, як шкільна форма чи уніформа, яку зобов’язують одягати на свята чи якісь державні заходи. Я б хотіла, щоб це було душевною справою, сімейною. Для мене сорочка — це є традиція, це родина, це я і це є Україна.
Авторка: Анастасія Поя.
Читайте також: Як у Львові відзначили День вишиванки
