Обстріли щодня: як живуть звільнені від російських окупантів села Дергачівської громади

Обстріли щодня: як живуть звільнені від російських окупантів села Дергачівської громади

Обстріли щодня: як живуть звільнені від російських окупантів села Дергачівської громади Дергачівщина, травень 2022 року. Фото: Суспільне

Близько сотні людей, серед яких і діти, загинули за понад два місяці на території Дергачівщини, розповідає голова громади Вячеслав Задоренко. Російські війська продовжують обстрілювати з артилерії та авіації звільнені поблизу Харкова села Безруки, Слатине та Прудянку.

Готують на вогнищі

Наприкінці квітня окупантів вибили з рідного для Тетяни Ніщеглод села Безруки. Жінка розповідає: у селі залишилися переважно літні люди. Згадує день, коли побачила українських військових.

"Ми спочатку боялися, може, наші, може, й не наші. Мені один хлопець так розказав: там, каже, наші стріляють, а ось там — їхні. Страшно, щодня бахкають", — говорить Тетяна.

Внаслідок боїв у селі пошкоджені комунікації.

"Світла немає з 5 березня, вже два місяці. Газу буквально тиждень немає, на вогнищі зараз готуємо", — розповідає місцевий житель Роман Джагаров.

Дергачівщина після окупації: як живуть звільнені села Харківської областіДергачівщина, травень 2022 року. Фото: Суспільне

Через село у перші дні вторгнення йшла російська техніка — до тридцяти бойових машин, згадує місцевий житель Денис Бреславський. Пізніше, коли вдалося вийти з підвалу, вони з батьком побачили поблизу житлових будинків вбиту росіянами жінку. Нині Денис возить громадою гуманітарну допомогу.

"Привозимо борщові набори: картоплю, моркву, капусту, набори для гігієни. Тут досить жорсткі велися бої, виїзд був фактично обмежений, не було доставки в магазини. Людям потрібні свічки, потрібно заправляти газові балони, підвозити паливо для генераторів, у кого вони є. Корм для собак — також велика проблема. Тому що багато жителів поїхали, собаки ж залишилися і їх потрібно годувати", — говорить волонтер.

Військові допомагають з евакуацією

Зруйновані будинки та інфраструктура — чи не в кожному селі та місті громади. На руїни перетворилася будівля Дергачівської міської ради. З сусіднього села Прудянка місцевих вивозять українські військові.

"Мені зателефонували, що жителі просять про допомогу. Ми виїхали в село Прудянка. В кінці села знайшли жителів, які вийшли вже з сумками з розбитих будинків. Завантажили їх і прямуємо до Харкова. І в той момент, коли ми евакуювали, також були прильоти. Бабуся дістає, каже: "У мене із собою 50 гривень". Кажу: "Я вам сам дам, приїдемо до Харкова, що потрібно видамо, допоможемо. У нас є, де розмістити, ми нагодуємо", — розповідає боєць ЗСУ Віталій.

Дергачівщина після окупації: як живуть звільнені села Харківської областіДергачівщина, травень 2022 року. Фото: Суспільне

Один з тих, хто попросив евакуації, житель села Прудянка Олександр.

"Ось, війна поруч зі мною, як ось до цього магазину. В селі залишилися десь чотири людини. Пів центру Прудянки, лікарня — все розбито, розірвано. І БТРи розбиті стоять", — каже Олександр.

Дергачівщина після окупації: як живуть звільнені села Харківської областіДергачівщина, травень 2022 року. Фото: Суспільне

Бої за окуповану частину громади ще тривають, каже очільник громади Вячеслав Задоренко.

"Є інформація, що противник накопичує сили в напрямку Дергачівщини, в населених пунктах, які підконтрольні агресору. Тривають інтенсивні бої у напрямку Цупівки, там перебувають окупаційні війська, щодня там авіація, артилерія. ЗСУ зайняло сірі зони, впевнено тримають позиції. А ми, як працівники тилу, всім, чим ми в силах, допоможемо, щоб все-таки перемога була за нами", — каже Задоренко.

Що відомо

  • ЗСУ звільнили селище Слатине від окупантів 23 квітня разом із населеними пунктами Безруки і Прудянка.
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди