"Узурпували міський простір, створивши власних "героїв", – вінницькі історики розповіли, як виник "Меморіал Слави"

"Узурпували міський простір, створивши власних "героїв", – вінницькі історики розповіли, як виник "Меморіал Слави"

"Узурпували міський простір, створивши власних "героїв", – вінницькі історики розповіли, як виник "Меморіал Слави"
Колись на локації "Меморіалу Слави" розташовувався Міський сад. Фото: Вінницька міська рада

В музеї історії Вінниці оприлюднили відео, в якому розповіли про "Меморіал Слави", розташований на Європейській площі у Вінниці. Історики розповіли історію цього місця, хто і чому там похований та що означало це місце для різних поколінь вінничан.

Колись на локації "Меморіалу Слави" розташовувався Міський сад.

"Згодом прийшли більшовики і почали ховати своїх загиблих у самому серці міста. Тим самим вони узурпували міський простір, створивши власних "героїв". Контекст Другої світової війни цьому місцю було надано через багато років. Зрештою, в наш час маємо місце, яке через нашарування різноманітних сенсів, вже незрозуміло як сприймати", пишуть історики.

За словами істориків, ймовірно перші масові поховання там з’явились в 1920 році.

"Це були червоноармійці, які гинули в боях за штурм міста і його окупацію. Відтоді і на довгих 70 років український прапор покинув Вінницю. За спогадами Павла Стасюка, тут додатково було захоронено 57 червоноармійців. Переважна більшість з них – китайські найманці", – розповідає заступник директора музею Історії Вінниці Сергій Гула.

Поряд з масовими похованнями були й індивідуальні могили. Серед похованих Таранюк Ілля – один з організаторів більшовицьких партизанських загонів, які воювали проти армії Української держави, армії УНР. А наприкінці лютого 1922 року там поховали Леоніда Балабанова – секретаря губкому місцевого комсомолу, який вилучав харчі в місцевих селян для забезпечення економіки голодної Росії.

Читайте також: Вшанували Маріуполь та братів Котенків: у Вінниці перейменували шість вулиць і парк

В березні 1936 року провели ще одну ідентифікацію могили в сквері Козицького. Там був захоронений червоноармієць Борис Палій, родом з теперішньої Псковської області, який воював проти Січових стрільців.

В 1958 році провели церемонію перепоховання останків борців за радянську владу із жовтневої площі. Тоді ж відбулось перепоховання з різних кладовищ останків загиблих в боротьбі за радянську владу. В цьому ж році на місці Меморіалу слави було здійснено поховання учасників Другої світової.

"Узурпували міський простір, створивши власних "героїв", – вінницькі історики розповіли, як виник "Меморіал Слави"
Фото: Вінницька міська рада

Таким чином було сформовано 4 братські могили – учасників боїв за оборону та вигнання нацистів з Вінниці.

У 1965 році на честь 20-річчя закінчення німецько-радянської війни в СРСР відбулось перше масштабне святкування перемоги. На 9 травня 1965 року у Вінниці встановили і запалили "вічний вогонь". У 1974 році провели реконструкцію Меморіалу, демонтували гранітну колону і над територією братських могил встановили композицію з гранітних плит. Додали могили 4-х підпільників – Тараса Кузьміна, Лялі Ратушної, Павла Мельника, Юрія Курія.

7 листопада 1977 року на річницю жовтневої революції встановили трьох солдатів, фактично пам’ятник червоноармійцю, червоногвардійцю і будьонівцю.

Що відомо

  • 5 травня центральний пам'ятник Меморіалу Слави, що у Вінниці на площі Європейській, демонтували. А саме прибрали чотириметрових будьонівця, червоногвардійця та червоноармійця. Скульптурна композиція звеличувала борців за радянську владу, втім радянська ідеологія пов’язала цей пам’ятник з перемогою у Другій світовій війні.

Читайте також

  • "Могла статися жахлива трагедія", — очільник Вінницької ОВА про демонстрацію російської техніки і знайдений пістолет
  • Нацгвардієць з Вінниччини освідчився коханій дівчині посеред бойових окопів
На початок