У Полтаві волонтери шиють військову амуніцію. Від початку війни виготовили майже пів тисячі виробів. Зокрема, підсумки, плитоноски та розвантажувальні жилети, розповіла Суспільному координаторка виробництва Ірина Куценко. Тканину закуповують самостійно або ж приносять інші волонтери.
"Познайомилася з цим чудовим колективом. Мене прийняли прямо як свою, рідну. Ось сиджу працюю, потрошки волонтерю", – каже волонтерка Ірина Клочкова.
Ірина Клочкова переїхала із Харкова до Полтави. Жінка професійна кравчиня. Раніше, говорить, шила сукні на замовлення, нині – обмундирування для військових.
Амуніцію для Збройних сил та тероборони виготовляють 15 волонтерів. Координує процес Ірина Куценко.
"Ми в цьому приміщенні розробляємо лекало, потім віддаємо це на розкрійну ділянку. Потім з розкрою ми комплектуємо його та віддаємо на пошив. Нам військові дають зразки. Ми уточнюємо розміри, які б підходили під їхню амуніцію, – під ту саму плитоноску, під розгрузку (розвантажувальний жилет – ред.)", – говорить координаторка виробництва Ірина Куценко.
Шити обмундирування почали наприкінці лютого. Тканину приносять інші волонтери або закуповують самостійно.
"Спочатку у нас не було тканини. Ми шили і пороли камуфляжні костюми. З них шили. Потім почали збирати гроші на тканину. Оце з меблевої тканини пошили ось такий зразок. Тут на п’ять магазинів. Потім ми його удосконалили і зробили чотири магазини і чотири підсумки таких для гранат", – додає Ірина Куценко.
"Нам приносять зразок. З нього ми робимо викрійку. Я заміряю, скільки сюди потрібно резинки, тасьми (вузька ткана чи плетена смужка – ред.). Потім на папері роблю таку викрійку, розмічаю, а потім відшиваю зразок", – каже волонтерка Нона Грачова.
Тканину для розвантажувального жилета кроїть Світлана Слєпова.
"У мене матеріал на цьому столі лежить. Я беру це лекало, вона називається "Перемога". Було до цього "Чорнобаївка", "Арестович". Ми так їх називаємо", – говорить волонтерка Світлана Слєпова.
Крім амуніції, шиють прапори України і передають на фронт. Займається цим Віктор Чернявський з дружиною.
"Я крою, а вона шиє. Отримав замовлення – прапори. Кількість відома, розмір мені дали. Ось я і крою та вирізаю. Це на техніку їх чіпляють", – розповідає волонтер Віктор Чернявський.
За словами координаторки виробництва Ірини Куценко, за увесь час пошили майже пів тисячі виробів.
Читайте також:
В одній із полтавських книгарень зібрали майже 20 тисяч гривень для військових
