20 квітня члени міської топонімічної комісії на своєму засіданні ухвалили рішення про те, щоб перейменувати в Черкасах 17 вулиць, п'ять провулків та два сквери. Зокрема, п'ятьом вулицям та п'ятьом провулкам хочуть повернути історичні назви. Про це розповів Суспільному секретар комісії Олексій Дубовий.
Член топонімічної комісії, черкаський історик Віталій Масненко пояснив історичні назви, якими запропонували назвати п’ять міських вулиць.
Була пропозиція, і комісія проголосувала майже одноголосно за те, щоб перейменувати такі вулиці як Добровольського, Толстого, Мечнікова, Ціолковського та Волкова, розповів Віталій Масненко.
"Вулиця Добровольського колись мала назву Сінна. Толстого – Солом’янська. Мечнікова називалася Горовою. Ціолковського – Південною. А Волкова мала назву Гостромогильна".
За його словами рішення стосовно перейменування низки вулиць раніше ветував міський голова:
"Міська рада на своїй сесії ухвалила рішення. Але міський голова наклав вето. Здається, виникла колізія навколо вулиці Сінна. Він мав якісь підстави для цього, як він пояснював. Петиції громадян були. Але комісія вирішила повернутися до цього питання", – розповів Віталій Масенко.
Краєзнавець пояснив, чим члени топонімічної комісії обґрунтовують своє рішення повернути історичні назви. За його словами, назви є реальністю Черкас умовно початку 19 століття.
Сінна та Солом’янська
Назви Сінна та Солом’янська пов’язані з сільським господарством та ремеслами:
"Велика кількість людей тоді була залучена в аграрному секторі. Ці об’єкти якоюсь мірою пов’язані з цим, принаймні Сінна та Солом’янська. Навіть у Києві є такий об’єкт як Сінна площа. Там свого часу був ринок, де торгували сіном. А в Черкасах це була не площа, а до вулиці мало якийсь стосунок. Солом'янська близька до Сінної, очевидно, там була подібна ситуація. Може, торги були чи мешкали майстри, які займалися промислами, пов’язаними з виготовленням плетених виробів із соломи, або займалися перекриттям дахів", – пояснив історик.
Гостромогильна
Питання щодо назви Гостромогильна в людей виникають через те, що люди її асоціюють зі словом "могила".
"У наших громадян складалося враження, що це якось пов’язано з могилою, цвинтарем. Насправді в українській традиції могилою називалася не цвинтарна яма, куди спускалася труна. А могилами називали кургани, пагорби. Згадайте, свого часу Шевченко заповідав поховати його на могилі, а не в могилі, тобто на кургані, де за звичай козаків ховали", – роз’яснив історик.
За словами Віталія Масненка, на цій вулиці у 20-му столітті зберігалися рештки скіфського кургану.
"Археологи, зокрема, Михайло Сиволап, цим займається, цікавиться. То ще до 30-х років 20-го століття зберігалися рештки скіфського кургану. За його розмірами та формою, це, очевидно, був царський курган. Є надія, що той курган не був пограбований. Ясно, що його знесли. На поверхні вже немає кургану. А те, що було під ним, можливо, і збереглося. За словами археологів, на цьому місці немає ніякої забудови. За нормальних умов, коли ми переможемо у війні проти Російської Федерації, в археологів буде більше можливостей, то буде цікаво, коли ми серед нашого міста знайдемо поховання скіфського царя. Це буде унікальний випадок в Україні. Я не знаю жодного міста, де йшла б вулиця там, де був похований цар", – прокоментував Віталій Масненко.
Південна і Горова
Вулиця Південна проходила з південного боку міста.
"Південна йшла з південного боку міста. А Горова – в Черкасах є багато пагорбів. У попередній період були відновлені дві назви, і нині є Верхня та Нижня Горова. Вони знаходяться в центральній частині міста. А ця на той час була винесена за межі центру Черкас, це була околиця. Очевидно, на час закладання вулиці там був такий ландшафт. Це теж унікально. Я не знаю міста в Україні, де пагорби називалися б горами. Це цікава топографія, яка закладена, я думаю, ще в давніший період. Я назвав кінець 18-го, можливо, це 17-те століття", – розповів краєзнавець.
За його словами, в Черкасах, окрім згаданих, майже всі історичні назви відновлені.
"Всі історичні назви, які можна було відновити, вже відновлені. Я думаю, що це була остання хвиля поновлення історичних назв. Крім цих п’яти вулиць, буде поновлено історичні назви п’яти провулків", – пояснив Віталій Масненко.
А як же Пацаєва?
Щодо вулиць Добровольського, Волкова і Пацаєва було комплексне рішення про перейменування, але справа не дійшла свого завершення, сказав Віталій Масненко.
"Це були космонавти. Вони загинули через невисоку якість тодішньої космічної техніки. І тоді була по всьому Союзу РСР загальна кампанія найменування цими іменами. Питання не конкретно про цих людей. Ясно, що вони потребують вшанування, вони робили якійсь позитивні речі та загинули. Але тоді це була ідеологічна кампанія. І вшановували не стільки цих людей, як намагалися показати, що є провальні моменти в радянській космонавтиці, але їх можна перекрити елементом героїзму", – пояснив Віталій Масненко.
За його словами, якщо по Волкова і Добровольського питання розглянули та рішення прийняли, то щодо Пацаєва воно залишається відкритим.
"Свого часу цю вулицю пропонували назвати вулицею Петра Дорошенка. Але ця процедура зупинилася. Як буде завершена, сказати не можу. Рішення буде не за комісією. Можливо, буде громадське слухання ухвалювати це чи міськвиконком", – прокоментував Віталій Масненко.
Читайте також: Симона Петлюри замість Василини: в Черкасах хочуть перейменувати вулицю
За словами Віталія Масненка, декомунізація була початковим етапом. Нині по Україні набирає темпів хвиля перейменування і відмови не тільки від назв, пов’язаних із тоталітаризмом, комунізмом, а й з імперською традицією.
Що відомо
- 20 квітня 2022 року міська топонімічна комісія Черкас прийняла рішення про перейменування 17 вулиць, п'ять провулків та двох скверів, розповів секретар Олексій Дубовий.
- У Черкасах мають з'явитися вулиці Праведниці Шулежко, Степана Бандери, Марусі Чурай та Василя Стуса.
- Топонімічна комісія вирішила демонтувати пам’ятний знак Василини, розташований на однойменній вулиці.
- Засідання топонімічної комісії – це перший етап. Після чого буде клопотання до міського голови щодо оголошення громадських слухань у місті Черкаси, яке триватиме мінімум два місяці. На третьому етапі буде підготовлено проєкт-рішення виконавчого комітету. І остаточне рішення буде за депутатами Черкаської міської ради, це пояснив секретар топонімічної комісії Олексій Дубовий.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
