Посадили картоплю, посіяли редиску, попересаджували квіти. Так родина Єфименко з Харкова господарює у Липовці. На Вінниччину перебралися на початку березня через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Квартира родини знаходиться в північній Салтівці. Її бомблять із 24 лютого. У Липовці їх прихистила місцева жителька Марія Демʼянюк. І аби не сидіти, склавши руки, садять город, — каже Олена Єфименко.
Читайте також: Військові звільнили Руську Лозову на Харківщині від окупантів — Синєгубов
Разом із сімʼєю Єфименко в оселі Марії Демʼянюк мешкає і родина її колеги. Загалом — 8 людей та мопс Коррі. До цього вони жили в шкільній спортивній залі.
“Було дуже важко, страшно. Тому прийняли рішення поїхати. Їхали в нікуди. Основна причина — моя мама. Їй 91 рік. Для неї це вже друга війна”, — каже Олена.
У цій оселі переселенців безкоштовно прихистила Марія Демʼянюк. Колись тут жила бабуся за якою доглядала. Після її смерті, хату мали продавати. Вже й покупці були.
“Ця хата для продажу була. Ми її продавали. Але так сталося, що дівчата приїхали. Віддали їм хату, хай живуть”, — каже жителька Липовця Марія Демʼянюк.
Далі оселю потрібно було облаштувати. Допомагали сусіди, місцеві жителі і бабуся Марія.
“Ми дуже вдячні. Я вважаю нам пощастило. Я чую, в яких умовах люди живуть, по 16 людей на підлозі. У нас все чудово”, — розповіла переселенка.
Аби не сидіти, склавши руки та відволіктися від війни, Олена із чоловіком Олександром та сином Андрієм — садять город. Кажуть, востаннє тримали лопату у руках більше 20 років тому.
“Цибулю копав, картоплю. Що просили, те й робив”, — говорить Андрій.
“Посадили картоплю, редиску, петрушку. Що дівчата кажуть, те й садимо”, — каже Олександр.
“Ми вийшли, подивилися скільки землі. Марія Віталіївна сказала, що можемо робити що хочемо. Так ми і вирішили. Сусіди принесли картоплю”, — розповіла Олена.
Минулого року на городі росли гарбузи, каже Марія Демʼянюк. Тепер нехай люди садять, що хочуть, головне аби не було бурʼянів. Їй вони не дуже подобаються.
“Як посадять, так посадять. Як воно зійде, то будуть сапати. Візьмемо гербіциди, покропимо, щоб не було бурʼяну", — Марія Демʼянюк.
Нині на грядках вже проклюнулась редиска, зеленіє цибуля. Залишився ще вільний шмат городу, його Олена теж планує засадити.
“Ми плануємо посадити огірки, помідори, солодкий перець", — каже Олена.
За останні два місяці їхній світ перевернувся, каже Олена. 24 лютого їхнє життя повністю змінилось. Чи буде куди їй повертатись — не знає. Північну Салтівку бомблять з першого дня. Город хоч трохи відволікає від важких думок.
Читайте також
- "У Вінниці добре, та й справу до душі знайшли". Історія переселенців з Гостомеля
- "Бачила зачистку з власного вікна", — історія військового медика, яка виїхала з Ірпеня у Вінницю
- "За місяць виходили із підвалу лише тричі" – двоє сестер виїхали на Вінниччину із шістьма дітьми
