Подружжя Титових разом із двома дітьми прибирають старе єврейське кладовище у Вінниці. Вони — переселенці з Гостомеля, на Київщині. Катерина каже — так намагаються знайти душевний спокій після пережитого вдома. Їхня оселя вціліла, але тікати від російських окупантів довелося у Вінницю.
"Ми двічі переселенці"
Від Росії, яка постійно хоче нас врятувати , кажуть, — тікають вдруге: 2014-го з Донецька на Київщину. 8 березня 2022-го року з Гостомеля у Вінницю.
Залишати дім знову не хотіли, навіть після того, як біля їхньої хати наші військові почали рити окопи — розповідає Олександр Титов.
"Ми двічі переселенці. Для нас це не нове. Я думав, що такого вже не буде. Але отак, знову. Будинок вцілів. Ми плакали, раділи від того. Якийсь невидимий купол там натягнув. Ці бомби, які приземлилися поруч, просто в 3 метрах від нас взірвався снаряд",— каже Олександр Титов.
Ховалися в підвалі, а коли закінчилася їжа — вирішили тікати. Їхню евакуацію через річку Ірпінь зафільмували іноземні ЗМІ і опублікували на обкладинці британських таблоїдів "The Sun", "Telegraph", "Metro".
Навіть у російськомовному BBC "засвітилися" — розповідає Катерина, але у коментарях росіяни — її, дітей і чоловіка, що допомагає бабці евакуюватися — назвали акторами, а війну, з якою прийшли, — виставою.
"Шукали спосіб повернутися до мирного життя"
Переїхавши у Вінницю, шукали спосіб як після бомбардувань і обстрілів, повернутися до мирного життя, — розповідає Катерина. Спершу співали, згодом пішли на кладовище прибирати занедбані могили євреїв.
Могили Заца Абрамовича і Песі-Басі Аврумівни-Титови прибрали. А 5-річна Тая приносить їм польові квіти. У роду в них немає євреїв — жартує Катерина. Просто тут, на кладовищі тиша і спокій, яких у війну ніде не знайти.
"Коли ти прибираєш могилу, ти вбиваєш усіх можливих зайців. Ти робиш добру справу, красиво, собі приємно. І дуже сильна магія — писала підписниця. Мене запитували у вас хтось в роду?", — каже Катерина Титова.
"Раніше досліджували іудейські кладовища"
Раніше, подорожуючи Україною, Катя з Олександром досліджували іудейські кладовища, прибираючи їх у Вінниці — продовжують їх вивчати.
З-поміж усіх єврейських могил, знайшли лише одну, підписану українською мовою. Людей, які тут поховані, Титови називають своїми підопічними і ставляться до них з повагою.
У Вінниці добре, та й справу до душі знайшли — говорить подружжя. Але залишатися тут планують не довго — до перемоги, бо в Гостомелі дім, робота, друзі. Сьогодні вони вдвох, поки що без дітей, повертаються на Київщину латати дім. Катя каже — краще жити в пошкодженій обстрілами хаті в Україні, аніж у розкошах під Росією.
Читайте також
"Бачила зачистку з власного вікна", — історія військового медика, яка виїхала з Ірпеня у Вінницю
"За місяць виходили із підвалу лише тричі" – двоє сестер виїхали на Вінниччину із шістьма дітьми
