Перейти до основного змісту
Два місяці війни і волонтерство: приклад рівненського "Руєвиту"

Два місяці війни і волонтерство: приклад рівненського "Руєвиту"

Ексклюзивно
Два місяці війни і волонтерство: приклад рівненського "Руєвиту"
. Фото: Суспільне Рівне

За два місяці війни волонтери благодійного фонду "Руєвит" у Рівному сплели 635 маскувальних сіток. Вони працюють на базі обласного театру ляльок з 25 лютого. Про роботу осередку, чим відрізняється нинішній волонтерський рух від того, що був у 2014 році, і чого потребують зараз, в етері Українського радіо. Рівне розповіла координаторка волонтерського центру в театрі ляльок Ірина Стоєва.

У вибірці по областях України Рівненщина за кількістю і тривалістю повітряних тривог на 18 місці. В сукупності їх у нас було чотири дні і майже вісім годин. Як працюється волонтерам у театрі ляльок, коли лунає повітряна тривога?

– Під час перших повітряних тривог ми припиняли свою роботу і всі спускалися в укриття. Спочатку вони були нетривалими, але коли вже стали по дві-три години, то не було часу переривати плетіння сіток і ми вже не спускалися.

Два місяці війни: приклад рівненського "Руєвиту"
У студії Українське радіо. Рівне. Зліва – координаторка волонтерського центру в театрі ляльок Ірина Стоєва, справа – ведуча Ольга Шевчук. Фото: Суспільне Рівне

– Загалом, у місті волонтери організували 15 локацій з плетіння сіток, одна з яких – у театрі ляльок. Підрахували, скільки за два місяці війни їх тут сплели?

– Наші захисники дуже потребували маскувальних сіток і за цей час ми сплели 635 штук, це з 25 лютого. Для порівняння зазначу, що з 2014-го ми плели 73 сітки в рік.

– Чи не сповільнився зараз цей процес?

Волонтерський запал трохи спав, тому що хтось, може, вже заспокоївся, хтось вийшов на роботу. Люди, які приїжджали в Рівне, не називаю їх переселенцями, а кажу, що це гості нашого міста, побули трошки і поїхали далі.

– Чи змінився волонтерський рух за вісім років війни?

– У 2014 році в людей було уявлення того, що війна "десь там". І тоді мене часто запитували, чому я цим займаюся, скільки за це мені платять – не розуміли. Я відповідала, що зрозуміють тоді, коли прилетить до них... Так трапилося. Зараз люди дійсно об'єднані, усвідомили, що вони – українці. І люди, які приїхали з інших міст, приходять до нас. Я не знаю, якими вони були до того, але вони тягнуться допомогти, намагаються розмовляти українською. Є сім'я з Сєвєродонецька, чоловік і дружина, чудово розмовляють українською мовою, можливо, є десь трохи акцент, але вони хочуть і пробують.

– Тих, хто плете маскувальні сітки, лагідно називають "павучками". Чого, крім робочих рук, вони ще зараз потребують?

– Спочатку була проблема в сітках, бо їх нам раніше пересилали з Харкова, а потім постачання звідти припинилося. Навчилися самі плести сітку-основу, забракло тканини, щоб далі йшла робота. Знайшли тканину – немає рук, завжди чогось не вистачає. Люди потрібні, тканина треба усіх відтінків зеленого, бежевого, пісочного, коричневого кольорів. Бо якщо морпіхи, то замовляють сітки, де переважає пісочний, а якщо десь в ліску наші захисники, то щоб зелений був. Тож тканина треба завжди й люди ніколи не будуть зайвими. У нас добра атмосфера, командна робота.

Читайте також

  • Сплетені в Рівненському театрі ляльок сітки надсилають на передову
  • Рівненський театр ляльок збирає іграшки для дітей переселенців
  • У Рівному актори театру ляльок вчили дітей розмальовувати писанки
  • "Бар на Бандери": як волонтери з Рівного допомагають бійцям

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок