Дрелі, перфоратори, техніка на десятки мільйонів гривень – жителі окупованого Седнева підраховують обсяги вкраденого росіянами із села. Вивезли звідси Камази краму – із підприємств та приватних володінь. Докладніше в сюжеті.
Працівниця крохмального заводу у Седневі, що за 25 кілометрів від Чернігова, демонструє піч, у якій зазвичай на підприємстві підсушують зерно. Серед місцевих ходили чутки, що там росіяни могли спалювати тіла побратимів.
Селище Седнів та зокрема це підприємство ворожі війська окупували з першого дня війни. В кабінеті охорони праці – був госпіталь.
У роздягальнях підприємства росіяни жили, тут же ходили й до туалету.
"Шкафи були всі перевернуті, вікна закриті. Стіл догори ногами"... — розповіла лаборантка Катерина.
Полишаючи завод, росіяни забрали все, що змогли. В майстерні не залишилось жодного інструменту.
"І перфоратори, дрелі, шуруповерти, болгарки, сварки, ключі… Це нашестя монголо-татар, по іншому не можна назвати, дикі люди", – сказав слюсар Володимир Ткаченко.
З ангарів зникла частина дороговартісної спецтехніки, зокрема навантажувачі.
За словами старшого зміни виробництва Миколи Силенка, збитків нарахували не в один десяток мільйонів гривень.
Спустошили росіяни й пошту. Покрали термінали, ваги та калькулятори.
У Седневі росіяни жили й у місцевому магазині. Жителі додають – по вуха у смітті.
Російські військові місцевих не чіпали, максимум могли розбити сенсорні телефони, щоб люди їх не знімали. Разом з тим жителі Седнева часто бачили росіян напідпитку.
"Вони ходили спочатку натовпом, а коли напивалися, ходили поодинці, навіть дехто був без автоматів. Осміліли були вже. Ми намагалися максимально не потрапляти їм на очі, на той момент у нас не було телебачення і ми не знали, що вони чинили в Бучі".
А це приміщення Седнівської селищної ради. Тут росіяни облаштували свій штаб. Керівниця громади показала свій кабінет та понівечений сейф.
"Старі сейфи були прибиті до підлоги і повністю бетоном залиті, я так розумію вони розрізали болгаркою. Там були документи, незначна кількість. Правоустановчих документів, скарбів, золото, можливо, вони шукали там, не було", – пояснила в.о Седнівської селищної голови Тетяна Мориляк.
До селищної ради росіяни стягували усе, що впадало в очі, розповідає Тетяна. Здебільшого це був непотріб.
Подробиці — у сюжеті:
Читайте також:
Поранені, налякані, але – живі: як рятували тварин з кінного клубу "Гармонія"
