Під час війни люди відчувають напругу, тривогу, депресію та стрес. Ці переживання призводять до появи психосоматичних захворювань. Про це Суспільному розповіла тернопільська психологиня, гештальт-терапевт Любов Медведь.
"У людей є генетична схильність до хвороб. Але, водночас, появою захворювань психіка реагує на важкі обставини, в які потрапляє людина. Тоді виникають проблеми зі шлунком, опорно-руховим апаратом, цистити. Подразниками можуть бути: втрата рідних, житла, переїзд в інше місто чи вимушена еміграція. У таких випадках тіло дає збої одразу або, коли людина заспокоїться", – каже Любов Медведь.
За її словами, психосоматичні захворювання вирішують ті проблеми, з якими людина не справляється у здоровому стані.
"Уявіть, організм на межі виснаження, знижується імунітет, людина починає хворіти на застудні захворювання. Вони буквально «збивають» людину з ніг і примушують два-три дні полежати. Тоді людина відновлюється, а захворювання минає. Якщо ж людина перевтомлюється регулярно, вступають у дію сильніші захворювання. Це може бути гіпертонія, серцево-судинні захворювання, шкірні. Працювати із психосоматичними хворобами можна тоді, коли вони виникли і по гарячих слідах намагатися з`ясувати, які саме обставини запустили хворобу. У таких випадках з хворобою можна впоратися без медикаментів, достатньо щось змінити у способі мислення і способі життя".
У програмі "Сьогодні. Головне" Любов Медведь розповіла, що пригальмувати захворювання здатен фаховий психолог. Із ним можна проговорити ситуацію.
"Звісно, там де потрібне терапевтичне лікування, психолог не буде розказувати хворій людині, що апендицит, то є психосоматика. Потрібно надати необхідну допомогу, щоб людина була в адекватному стані. І навіть, якщо за хворобою є психологічні причини, то все одно потрібно зняти медичну симптоматику, для того, щоб людина мала ресурс піти до психолога. Якщо люди не хочуть звертатися до психолога, то насильно їм буде важко допомогти. Якщо говорити про психосоматику дітей, то вона залежить, передусім, від стану їхніх дорослих родичів. Саме вони мають забезпечити емоційну рівновагу дітям. Тому треба працювати, в першу чергу, з ними. І таким чином вивести дитину з тривожного середовища. Якщо немає дуже серйозних проблем із психікою, можна стабілізувати стан організму сном, прогулянкою, відсутністю гаджетів. Але в стані важких переживань необхідно звернутися до фахівця".
Любов Медведь каже, стабільний психоемоційний стан можна сформувати щоденним проживанням та переживанням реального життя, а не очікуваннями кращого, адже це може призвести до нових розчарувань та депресії.
Авторка Анжела Шова
Читати також
- Емоційне вигорання під час війни: поради тернопільської психологині.
- Негативні емоції під час війни: як з ними боротися радить тернопільська психологиня.
