Немає загальних універсальних рекомендацій, як впоратися з надмірними емоціями під час війни. Але можна навчитися їх контролювати. Про це Суспільному розповіла тернопільська психологиня, гештальт-терапевт Любов Медведь.
За її словами, це можна зробити медикаментозно, або самостійно, використовуючи методи саморегуляції.
"Якщо ми десять днів спимо по три години на добу, то варто один раз нарешті виспатися, щоб не виснажувати організм. Потрібно нормалізувати сон, харчування, подбати про свій особистий простір та дотримуватися "стабільної рутини". Це означає, що можна робити ті речі, які були у нашому житті до війни. Наприклад, наліпити вареників для сім`ї, зайнятися прибиранням, зробити собі манікюр чи сходити до перукарні. І це не є гріхом, бо такі речі допомагають втриматися у ситуації та знайти ресурс, щоб допомагати іншим боронити державу та піднімати економіку", – розповіла Любов Медведь у програмі "Сьогодні. Головне".
Щоб уникнути психоемоційного вигорання, психологиня рекомендує не залишатися наодинці зі своїми переживаннями, та обмежувати спілкування з людьми, які ці емоції, навпаки, підсилюють.
"Буває, замість того, щоб підтримати людину, їй починають говорити: "Ти сама винна", "Нічого не сталося, не перебільшуй", "Треба жити далі". Це" фрази-цвяшки", які ще більше подразнюють людину в болісних ситуаціях, коли вона, наприклад, втратила рідну людину, чи дізналася, що її будинок зруйновано. У таких випадках лише фахівцеві під силу послабити ці тригерні точки. Якщо ж ви не фахівець, а поруч хтось потребує негайної допомоги, не варто пришвидшувати "одужання" від переживань. Бо не буває так, щоб приліпити до рани листок подорожника, і вона на ранок уже загоїться. Втрату дорогих і значимих речей та людей потрібно проживати поступово й природно. Якщо людина не хоче говорити, не варто її до цього спонукати. Якщо ж вона говорить, вислухайте, але не керуйте цією розмовою".
За словами психологині, впоратися з емоціями та надмірними переживаннями можна також з допомогою техніки виписування.
"Людина на папері описує усе, що з нею відбувалося. У такий спосіб вона залишає на папері свої тривоги і страхи. При цьому варто усвідомлювати, що усі емоції, які ми переживаємо у час війни – хороші, бо допомагають людям контактувати з реальністю. Прямий контакт із реальністю, наразі, найбільш помічний. Людина має чітко усвідомлювати, хто вона, де вона і що повинна зробити, щоб вижити самій чи допомогти вижити іншим. Усі інші намагання вишукати позитив чи якось відволіктися, наче створюють штучний захисний кокон, але при цьому людина просто випадає з реальності. Саме тому, зараз у соцмережах майже немає постів про смачні страви, чи красиві місця, бо люди знаходяться у новій етичній системі. Вони розуміють, що це може поранити тих, хто у цей момент знаходиться у підвалі, чи немає шматка хліба".
Любов Медведь каже, одні люди можуть самостійно впоратися з емоційним вигоранням під час війни, іншим знадобиться допомога кваліфікованого фахівця. Усе залежить від того, на яких фазах вигорання вони знаходяться.
Авторка Анжела Шова
Читати також
- Негативні емоції під час війни: як з ними боротися радить тернопільська психологиня
