Яким може бути майбутнє офіційних програм із зарубіжної літератури? Чи є шанс, що у шкільному курсі залишать твори російських письменників? Про зміни у шкільних програмах з літератури в ефірі Українського радіо міркували фахівці ― Юрій Кононенко, начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України, та Богдана Романцова, літературна критикиня і редакторка.
"Сьогодні ми маємо проблему психологічно-педагогічного штибу. Великою мірою з емоційних причин багато і викладачів, і навіть учнів вкрай негативно ставляться до певних російських письменників і певних творів, не розуміють, навіщо їх потрібно вивчати… За час української незалежності кількість творів російської літератури скорочувалась. Натомість вивчалося більше творів американської, англійської, французької, німецької та інших літератур. В такий спосіб ми відходимо від радянської спадщини, коли твори, наприклад, китайської чи японської літератур майже не вивчались у шкільному курсі", – зазначив Юрій Коненко.
Він пояснив, що у професійному середовищі нині тривають дискусії. Насамперед серед викладачів, що читають зарубіжну та російську літературу, а також методистів, які займаються цим процесом. Це складна проблема, що має загальнокультурний аспект та ідеологічне забарвлення.
"Це планомірна багаторічна робота. Після 2014 року відбулося ще одне значне скорочення творів російської літератури, обов’язкових до вивчення", – додав він.
На запитання, як МОН може дослухатися до цих дискусій, посадовець відповів: "У поточному навчальному році в межах автономії вчителя ми рекомендуємо замінювати вивчення певних творів російської літератури творами будь-якої іншої літератури, на розсуд учителя.
На думку літературної критикині Богдани Романцової, російські твори, що залишаться у програмі, можна певним чином деконструювати й аналізувати цю літературу крізь окуляри деколонізації.
"Будь-яке тотальне викидання будь-якої літератури, заперечення її існування це певний тип залежності, ― вважає редакторка. ― Тут питання радше кількості та оптики, крізь яку ми дивимося на цю літературу. У чинній програмі для 10-11 класів романів з російської літератури зовсім небагато, але в розділах "додаткове читання" і "поглиблене вивчення" непропорційно більше саме російських творів. Проте найбільше вражають рекомендовані російські монографії та методички, які чомусь лишаються у програмі, хоча точно є українські аналоги", – зазначила вона.
Щодо підходів у навчальному процесі Богдана Романцова зазначила, що їй подобається підхід в естонських школах, де літературу, історію, культурологію, антропологію вивчають разом.
"Береться певна концепція, певний період і навколо неї розглядається література, історія, культурні феномени, характерні для цього періоду. Така кросдисциплінарність дає змогу побачити картину світу об’ємно і розглядати певний літературний твір не відірвано, а в контексті", – розповіла жінка.
Богдана Романцова вважає, що зі шкільних програм варто вилучити Толстого, а також що в них забагато Достоєвського та російського модернізму Срібного віку. А от Булгакова і Маяковського можна вивчати і досліджувати.
"Такі тексти цікаво препарувати і визначати, що автор хотів сказати, а чого не хотів, аби читач дізнався. Це така захоплива детективна літературна робота, яку можна проводити у школі. Підривати того ж Булгакова зсередини і дивитися, що там є, крім різних філософських штук", ― підсумувала літературознавиця.
Читайте також
Вторгнення Росії в Україну, день 54. Текстовий онлайн
Війна на околицях Києва та життя в столиці. Текстовий онлайн
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
