Побіг рятувати побратима і потрапив під обстріл снайпера. 18 березня загинув чернігівець Андрій Красножон. Того дня, разом з побратимами, він перебував у Чернігові у мікрорайоні ЗАЗ. Зранку були обстріли з танків, згодом почали стріляти снайпери, розповів побратим Андрія. (У цілях безпеки, чоловік попросив не називати своє ім'я та прізвище). З його слів, Андрій загинув, коли тягнув пораненого 22-річного побратима.
“Ми сиділи в окопах на ЗАЗі. Почалися сильні обстріли. По нас стріляли танки. Потім були снайпери. Андрій побачив, що один наш побратим впав, він побіг за ним і снайпер поцілив у нього. Снайпер прострелив повністю грудну клітку Андрію. Тоді загинули четверо наших хлопців”, — сказав побратим Андрія.
24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ, Андрій сам пішов у військкомат, розповідає його дружина Тетяна.
“Те, що він пішов у військкомат, навіть не обговорювалося. Він був у резерві, був у перші хвилі мобілізації. Він ще у 2014 році пішов добровольцем. 24 лютого він теж пішов. У нього були дні, коли він міг прийти додому, помитися, взяти якісь речі. Приходив із друзями. Він нічого не розповідав про бойові дії, які велися. Єдине, що знаю, що він з побратимами часто змінювали позиції по місту. У день смерті, він перебував у районі ЗАЗ”, — сказала Тетяна Красножон.
В Андрія залишився 14-річний син. Тетяна каже, про смерть батька, у перший день, йому вирішили не говорити. На наступний сказали, що тато помер і попросив його бути сильним та берегти їхню родину.
“На другий день сказали, що тато тебе любить, він просив передати тобі, щоб ти був сильним і захищав нашу родину, а він тепер буде охороняти нас з неба, буде тримати над нами небо. Син сказав: “Добре, я зроблю так, як просив тато”. Ми з сином чоловіка дуже любимо, він завжди буде у наших серцях”, - сказала дружина Андрія.
У шлюбі Тетяна та Андрій були майже 14 років. Вони багато часу проводили разом. Тетяна каже, чоловік понад усе любив Чернігів та Україну. Він був патріотом.
“Він був хорошою людиною, був хорошим другом. Він завжди готовий був усім допомогти. Він був сміливим, він нічого не боявся. Ми були не тільки, як чоловік і дружина, ми були друзями. Ми ділилися всім. Ми багато часу проводили разом. Ми втрьох любили проводити час”.
Поховали Андрія Красножона 20 березня у Чернігові на кладовищі, що на Старобілоуській.
Читайте також:
Тільки не полон, був готовий померти в боях за Чернігів, — Атрошенко
Ніякої евакуації в Новгород-Сіверській громаді не проводиться, — начальник РВА Анікієнко
