Фантомні сирени й вина вцілілого. Поради одеської психологині про те, як дбати про себе в час війни

Фантомні сирени й вина вцілілого. Поради одеської психологині про те, як дбати про себе в час війни

Фантомні сирени й вина вцілілого. Поради одеської психологині про те, як дбати про себе в час війни
Фото: 4mama

Під час війни українці зіштовхуються з низкою психологічних проблем, які створюють дискомфорт та заважають. Про те, як пережити втрату, як боротися із провиною вцілілого, що робити, коли чуєш фантомні сирени та про те, як оцінювати свої ресурси та бути максимально ефективним й корисним для себе, близьких та країни в ефірі "Українського радіо Одеса" розповіла психологиня Дарина Бучинська.

Провина вцілілого

Провина – це соціальне почуття, яке набувається в процесі соціалізації. Відчуття провини формується не тільки через вчинену шкоду, а й, наприклад, через чийсь поганий настрій. Людина бере на себе дуже багато відповідальності за стан інших людей. Це не є конструктивною реакцією, з цим треба працювати із психологом.

Зараз ми можемо собі допомогти та знизити рівень інтенсивності цього почуття. Для цього треба усвідомити свої ресурси й робити щось корисне, на що є сили для того, щоб тим, хто постраждав, було краще.

Люди, які дуже часто відчувають цю провину вцілілого, вони дуже люблять багато віддавати іншим і вони починають працювати до знесилення. І тут важливо розуміти, що я можу допомагати іншим тільки тоді, коли у мене достатньо ресурсу. Ми робимо щось гарне для інших людей та країни таким чином, щоб бути ефективними, а не деструктивними через своє почуття провини.

Іноді відчуття провини змішують з відчуттям людяності і саме через це буває багато шкоди для людини, яка або їсть себе, або починає комусь допомагати, відповідає за стан інших, й віддає настільки багато, що потім сама знесилюється.

Синдром фантомної тривоги

Фантомні сирени виникають насамперед як симптом перенапруження організму, коли ми у стресі. Цей симптом свідчить про те, що організм перебуває у стресі та виснажується. Тому тут слід попіклуватися про задоволення своїх первинних потреб. Ви маєте спати, їсти, пити тощо. По-друге, у вас має бути соціальна підтримка, тобто потрібно конструктивно ділитися своїми емоціями із тими, хто поряд, не завдаючи шкоди людям навколо.

Якщо це не виходить, то можна звернутися до психологів. Зараз багато спеціалістів активізувалися, надають кризову допомогу, волонтерять. Якщо ви вже чуєте цю фантомну сирену, можна спробувати перенаправити фокус уваги на щось інше, наприклад, порахувати, згадати таблицю множення, поспівати, запустити якийсь інший когнітивний чи творчий процес. Також важливо відстежувати у якому стані ви зараз перебуваєте: чи спокійне у вас дихання, чи на напружені м'язи. Якщо людина в стресі, то дуже велика ймовірність, що вона відчуває напруження у тілі. Тому треба виконати дихальні техніки, розім'яти тіло.

Як бути з витратами та допомогти собі їх пережити

Втрата – це завжди про горювання. Відчувати сум, плакати, гніватися з приводу втрати це абсолютно нормально. Важливо не стримувати ці емоції у собі, важливо звертатися за допомогою, якщо вона потрібна, не ховатися від цього, не відгороджуватися від самого себе і казати та, нічого страшного, потім якось.

Якщо ви перебуваєте у відносно безпечному місці, вже немає гострої стресової реакції, шоку, сильного афекту, то важливо ці емоції, які були пов'язані із втратою, відреагувати. Їх не треба знецінювати, втрати не треба знецінювати. Ні в якому разі не можна порівнювати з втратами інших людей, наприклад, я втратив друга, а хтось втратив домівку, адже цю ситуацію ми ніяк не вирішимо, а шкоди самі собі зробимо.

Важливо пошукати що залишилося. Так, є якісь втрати, у нас правда можуть забрати все, багато чого, але є якісь моменти, які у нас зостануться у будь-якій ситуації. По-перше, це ми самі, які вижили, по-друге, ті набуття, можливості та здібності, які є у людини. Важливо усвідомити, що саме залишилося. Розділити свої ресурси на категорії: тіло, діяльність, сенси та відносини.

Щодо першої категорії, треба написати, що залишилося ресурсного для вашого тіла, наприклад, що я можу зараз зробити, щоб моє тіло почувалося добре. Можливість займайся фізичними вправами, приймати душ тощо. Що є ресурсного у діяльності ? Можливість заробляти гроші, робити якісь важливі справи, займатися хобі, волонтерити, займатися рутиною. Те ж саме про відносини. Ми визначаємо для себе, які є соціальні ресурси та надбання, хто в нас зараз залишився, який контакт із самим собою, як його можна покращити. Щодо сенсів, то загадати якісь плани на майбутнє, що я хочу зробити в першу чергу після нашої перемоги, подумати про ці цінності, якості, здібності, які вам допомагають впоратися саме зараз у цій ситуації. Далі можна звернутися до творчості, релігії, духовних практик, але це можна робити в тому разі, якщо вам це раніше допомагало.

Відповідальність та піклування про себе

Зараз ми несемо відповідальність за все, що з нами відбувається. Ми маємо піклуватися і робити все, що ми можемо для себе і для тих, хто поряд з нами, робити внесок для перемоги, але виходячи з нашого ресурсу. Ми маємо попіклуватися про те, щоб у нас були ці ресурси. Якщо ми будемо разом направляти енергію в конструктивне русло, то це дуже добре.

Зараз це критичний стан для країни: ще про виживання, це не про розвиток і безпеку. Ми маємо включати свою дорослу частку й розуміти, що маємо нести відповідальність за себе.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок