"Били ногами навіть по обличчю": староста Замглайського округу на Чернігівщині про полон

"Били ногами навіть по обличчю": староста Замглайського округу на Чернігівщині про полон

Важливо
"Били ногами навіть по обличчю": староста Замглайського округу на Чернігівщині про полон
ФОТО: Олександр Красківський

Били ногами навіть по обличчю, били так, аби не помер, але не міг більше рухатися. Старосту Замглайського старостинського округу №1, що на Чернігівщині, російські військові взяли в полон 23 березня під час спроби місцевих не пустити їх до села. Він був бранцем півтора дні. Його тримали у шкільному підвалі на земляній підлозі та катували, щоб дістати інформацію про підрозділи ЗСУ в тилу.

Олександр Красківський розказав Суспільному як це було, та чим російські військові виправдовували свої дії.

Олександр Красківський
Олександр Красківський. ФОТО: Олександр Красківський

Ішов першим

Вперше до Замглаю, яке розташоване неподалік селища Ріпки, російські військові прийшли 28 лютого. Тоді група місцевих разом із сільським головою Олександром Красківським зустріли їх на в’їзді в населений пункт. Розмову із представником армії РФ він зафільмував на телефон. Далі мовою оригіналу:

- Нас туда вы не хотите пускать?

- Нет, мы ляжем под танки.

- Да мы не будем вас танками… Позиция такая: вы нам ходу не даете?

- Нет.

- Я вас услышал. Я разворачиваюсь и ухожу, чтобы доложить командованию.

Тоді російській військові не повернулися. Місцеві ж забарикадували село. Повалені дерева, шини, бетонні блоки та понад 20 тонн піску в мішках лежали на всіх дорогах, що ведуть до Замглаю. У центрі села встановили дзвони. Домовилися, якщо він звучить, зустрічаються в центрі і йдуть живим щитом, щоб не пропустити російську армію в населений пункт.

23 березня окупаційні війська підійшли до села з важкою технікою та почали розбирати барикади. Місцеві діяли за планом.

"Більша частина жителів зібралася і пішла їм назустріч. Я йшов попереду, за мною чоловіки, за ними – жінки. Усі зупинилися перед головною барикадою, а я пішов на "перемовини". Я намагався їм пояснити, що їх тут ніхто не хоче бачити, що в нас багато стареньких людей, будинок-інтернат. Тоді ж мене і забрали", – розповідає чоловік.

Російські військові завели чоловіка за машину, силою вклали на землю, вдягнули мішок на голову ще й зав’язали очі скотчем, руки стягнули стяжкою з пластику. За його словами, його повезли до села Вишневе, де росіяни розгорнули комендатуру. Він таки впізнав місцевість, зрозумів, що завели його у приміщення школи. Тільки там є такі підвали, де його пізніше утримували.

Додому несли на руках

Олександра одразу почали допитувати. Перший допит був найстрашнішим, зізнається чоловік. Його били ногами по нирках, печінці та обличчю, погрожували відрубати пальці та вбити:

"Хотіли дізнатися, які підрозділи ЗСУ стоять у нас в тилу. Одна група вийшла, потім друга заходить. Відчуття, ніби вони один одного контролюють. Я думаю, одні були ФСБ, а інші з ГРУ".

Олександр в минулому військовий, служив в прикордонному загоні та брав участь у бойових діях в Афганістані. Говорить, його допитували професіонали. Били так, щоб не помер, але страждав.

"Я все не розумів, навіщо вони набивають мені ноги. Я сиджу, а він ноги чоботами мені б’є. Я це зрозумів через півгодини, коли ноги так набрякли, що я не міг ані встати, ані йти. Я був нерухомим.

Олександр Красківський після допиту росіян
Олександр Красківський після допиту росіян. ФОТО: Олександр Красківський

Після допиту Олександра відвели до маленької холодної кімнати у підвалі. На земляній підлозі лежала тільки фуфайка. Пізніше принесли пляшку води. Він чув, що в сусідній кімнаті ще є полонений, однак з ним не розмовляв.

Замглайський староста після допиту
Замглайський староста після допиту. ФОТО: Олександр Красківський

Під час другого допиту його били по вухах так, що з лівого пішла кров – змушували написати списки проукраїнських активістів. У кімнаті для допитів на трубах під стелею помітив мотузку. Припустив, що був у цій кімнаті не першим і не останнім, когось із бранців могли підвішувати за руки чи за ноги.

"Я, чесно кажучи, дивився на свої кросівки і думав: ще кілька таких допитів, і краще повіситись на шнурках, щоб інформацію якусь не видати. Коли вже забирали з полону, мене практично несли на руках. Сам іти не міг".

У полоні Олександр провів 1,5 доби. Жодного разу його не годували.

Олександр Красківський після допиту росіян
Олександр Красківський після допиту росіян. ФОТО: Олександр Красківський

25 березня його знову посадили в авто і повезли. Передали в руки представникам місцевого самоврядування. Під час полону Олександр не бачив в обличчя нікого з тих, хто його примусово утримував. Чоловіки були в балаклавах. Дорогою до залізничного мосту, де Олександра мали забрати, він мав єдину можливість поспілкуватися з російським військовим про їхню мету перебування в Україні.

"Він мені сказав, ви не хвилюйтеся, будете жити, як жили. Ваша республіка залишиться під вашим прапором та з тризубом, ми тільки змінимо керівництво, змінимо цих бандерівців".

Станом на 3 квітня російські військові покинули територію колишнього Ріпкинського району.

Читайте також:

Російські військові взяли в полон чернігівця Владислава Красника, який охороняв ЧАЕС

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди