Грабували взуттєвий магазин, щоб змінити кросівки на теплі черевики. А потім спалили будівлю артилерією вщент. Мешканець Тростянця, який місяць був в окупації, розбирає завали бізнесу своєї родини і розповідає, яким був для міста останній місяць. Його історія — в матеріалі Суспільного.
"Люди повиїжджали, вибираємо все, що залишилося. По суті вибираємо все, що залізне. Та й заліза поплавилась половина", — говорить мешканець Тростянця Сергій.
Він стоїть на руїнах, на які перетворив вогонь ворожої артилерії ряд тростянецьких магазинів і аптек. Серед них був і магазин його родини. Там продавали взуття. Окупувавши Тростянець, росіяни спочатку грабували його, як і решту інших.
"Приїжджали деякі навіть в кросівках і перевзувалися. Жіноче взуття особливо не чіпали, бо воно їм не потрібне, а чоловіче — так. Кросівки свої знімали або холодні берці – в кого що було – і взували теплі черевики", — каже він.
Тітка Сергія – власниця магазину – виїхала одним із зелених коридорів. А сам магазин потім остаточно зруйнували. Товару у ньому було на близько півмільйона гривень. Сергій вирішив залишитися в рідному місті. Жив у родичів, де був надійніший погріб. Згадує, як поводили себе в місті окупанти.
"Телефони забирали. Виганяли з будинків, селилися самі. Ось будинок стоїть розбитий, там одну жінку виселили і поселилися в цьому будинку. Все, дому немає. По погребах їсти щось просили, тому що магазини вже пообчищали і почали по людях бігати. Я б хотів, щоб вони приїхали і побачили це своїми очима все, а не розповідали, що це наші українські солдати переодягаються в їхню форму і бігають безлад чинять", — каже він.
Сергій говорить: ненависті до всіх росіян немає, а от ставлення до Росії як держави змінилося назавжди.
"ДНР-вці приїжджали, у нас тут стояли. Їх ловили просто по містах – у Донецьку, в Луганську – і забирали. І столяри приїжджали, такі професії, які війни ніяк не стосуються. Або 15 років (ред. тюрми) їм, говорили, або воювати йди", — розповідає чоловік.
Відповідаючи на запитання, чи слід українській стороні йти на поступки в переговорному процесі з Російською Федерацією, чоловік впевнено відповідає: ні.
"Ми свою землю відвойовуємо, ми до них на територію не ліземо. Вони до нас прийшли, не ми до них", — додав Сергій.
Читайте також
- "Двері падають і чую – у мене кров". Мешканка Тростянця – про життя в окупації.
- У Тростянці рятують музей, що постраждав від артобстрілів військових РФ.
- На Сумщині відбудеться благодійний фестиваль "Схід-рок".
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
