Умови карантинного захисту від коронавірусу, в яких живе Прикарпаття, ускладнили життя безхатькам. Зачинені заклади харчування, які досі благодійно годували соціально незахищених людей. Для того, щоб безхатьки не опинилися на межі виживання, спільнота Святого Егідія організувала флешмоб "Допоможу, чим можу".
Про діяльність організації в умовах карантину розповів журналіст, член спільноти Іван Харук: "Ми допомагаємо їжею, спілкуванням. Трапляється, до нас звертаються ті, які потребують ліків, - то ми теж реагуємо. За період карантину це вже третя роздача. Ми їх зараз проводимо не лише, як зазвичай, у середу і п’ятницю, а частіше. Бо всі благодійні їдальні закриті. Шукаємо серед друзів, знайомих тих, які мають бажання допомогти безхатькам".
Задля цього спільнота Святого Егідія почала флешмоб "Допоможу, чим можу". "Підприємці телефонують, щоб запропонувати допомогу. Наприклад, сьогодні нам привезли 15 кг вареників. Багато людей роблять бутерброди, допомагають їх роздавати у центральній частині міста і на вокзалі", – каже Іван Харук.
Волонтери не бояться заразитися коронавірусом, бо дотримуються усіх санітарних вимог під час виготовлення і роздавання їжі безхатькам. Працюють у масках і рукавичках. Закликають зберігати дистанцію у черзі і негайно покидати її після того, як отримали їжу.
А ще розповідають потребуючим про всі санепідемічні норми. Виготовили відповідні пам’ятки, в яких розписано, як дотримуватися вимог під час карантину, і роздають їх безхатькам. Крім того, говорить Іван Харук, члени спільноти планують роздати своїм підопічним засоби індивідуального захисту: "Але, оскільки в аптеках масок немає, ми наразі збираємо ресурси, щоб при можливості їх придбати і допомогти ще й цим. Щоб ці люди теж були убезпечені від зараження коронавірусом".
Кількість потребуючих зросла. Наприклад, минулої п’ятниці у центральній частині міста за допомогою до волонтерів звернулися 20-25 людей. У 25-го березня орієнтувалися на 30-40 людей, але прийшло вдвічі більше. Довелося докуповувати продукти у супермаркетах, щоб забезпечити усіх.
"Ми розуміємо всю небезпеку, але бачимо, що безхатьки опинилися у ще складнішій ситуації", – пояснює Іван Харук.
Авторка: Ілона Шевчеко
