"Ми просто вискочили з підвалу і поїхали", — так жителька села на Київщині Олена Мурашко пригадує той день, коли довелося покинути свій дім та їхати у більш безпечне місце. Зараз жінка з дочкою та мамою живуть у Долинській територіальній громаді на Івано-Франківщині.
Про те, як родина тікала з рідного села та де знайшла прихисток, Олена розповіла Суспільному.
Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну Олена Мурашко з рідними ховалися від обстрілів вдома у підвалі. Виїхати із села вирішили тоді, коли війська підійшли до села. Зі собою жінка взяла тільки документи.
"Коли вже підійшли до нас, ми сиділи в підвалі. Дочка почала плакати і просити, щоб ми виїжджали. Рідний брат вивіз нас до центрального вокзалу у Києві. Там нам допомогли волонтери. Сіли у поїзд і приїхали в Івано-Франківськ. Ми їхали туди, куди везли", — розповідає Олена Мурашко.
За словами жінки, у сусідніх селах російські військові руйнували будинки, спалювали хати та вбивали людей.
"Там зараз руйнування — страшні. Вони (ред. — військові РФ) хати палять, заходять і заїжджають у двір, у хату. Вони не зважають ні на що. Заходять у дім, беруть все, що їм треба. Так було десь за 10 км від нас, — розповідає Олена Мурашко. — Подруга моєї дочки була там, але зараз вже виїхали. Вони в автобусі лежали на підлозі, бо боялися, якби ті стріляли по вікнах".
На Київщині досі перебувають знайомі та рідні Олени. З деякими, каже жінка, немає зв’язку.
"Найцінніше, кого ми там залишили, — це чоловік і два брати (ред. — плаче). Один брат — волонтер, майже не буває вдома. У нас там є такі села, що в людей немає ні води, ні газу, ні зв’язку. От я зі знайомою вже більше як тиждень не маю зв’язку, — говорить Олена. — Росіяни — нелюди. Вони наших дітей маленьких повбивали. Моя думка — не брати їх в полон, а робити те саме з ними, що вони зробили з нашими людьми".
З того дня, відколи родина вирішила поїхати, їм завжди допомагають волонтери. У Долинській громаді їх та ще кількох односельчан поселили у безпечне місце, дають все необхідне та годують. За словами Олени, дехто отримав соціальну допомогу від держави.
"Нам ніхто нічого не винен, і ми нікому не винні. Ми дякуємо усім. Коли в Івано-Франківськ вночі нас привезли, то ми спали на підлозі. Тут — на ліжках. Нас годують тричі на день. А що залишається? За кордон я не поїду, бо мама — інвалід на милицях. Дочку саму не відпустимо. Ми просто мріємо повернутися додому. 24 лютого все почалося, тому ми віримо, що на Великдень все закінчиться", — додала Олена Мурашко.
Читайте також
- "Служба в ЗСУ — це боротися за свободу України" — військова медикиня Юлія Мицканюк з Франківщини
- Історія родини з Ірпеня, яка через вторгнення РФ в Україну переїхала в Івано-Франківськ
- Історія киянки, яка разом з дітьми через вторгнення РФ в Україну переїхала у Франківськ
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
