Жителька Миколаєва Тетяна Кірсанова відкрила швацьку майстерню у 2008 році: шила сукні, ремонтувала "змійки" та навіть виготовляла одяг для тварин. З 2014 року разом з іншими волонтерами допомагала військовим: виготовляли бафи, постільну білизну, термоодяг. Коли почалася повномасштабна війна, у лютому 2022 року зібрала свою команду швачок знову.
"Двадцять четвертого числа, коли почалася війна, я особисто перебувала в територіальній обороні. Три дні. Потім мені надходили дзвінки, хлопці запропонували відкрити майстерню, працювати на армію, нашу територіальну оборону. Я на власні очі бачила, наскільки важко давалося спорядження: ті ж пояси, ремені, підсумки, не кажучи вже про розвантажувальні жилети, бронежилети. Тобто я бачила це все на власні очі, тому вирішила відкрити майстерню, запросити людей", — розповіла волонтерка Тетяна Кірсанова.
Роботу почали 28 лютого, проте усіх необхідних матеріалів не мали. З тканинами та фурнітурою допомогли інші волонтери та представники бізнесу. Цех працює на безоплатній основі.
"Ми зараз здебільшого шиємо розвантажувальні жилети, шиємо для ЗСУ, шиємо для ТрО, для поліції. А також плечові ремені — це теж своєрідна розгрузка. Вивчили, що таке "система Молле", до цього ніхто ніколи не стикався. Я дістала свої лекала балаклав з 2014 року, шапок, підшоломників. Не знаю, навіщо я їх берегла, але вони в мене були. Першими ми відшили трикотаж, фліски, теплі бафи, а потім перейшли на роботу безпосередньо з розвантаженнями та поясами", — каже Тетяна Кірсанова.
Швацький цех співпрацює з волонтерами миколаївської організації "МрійДій". Її учасникам вдалося дістати зразки бронежилетів НАТО, тому незабаром почнуть їхню розробку.
"Дівчата за день просто зробили неймовірну роботу: вони це все розмалювали, розписали, повирізали і зараз ми це відмальовуємо в графічному варіанті. Ми вирішили, що цей варіант є досить непоганий. Але ось дівчата зі свого професійного погляду, вони підказують, що десь щось можна змінити, покращити, тому ми це все допрацьовуємо", — розповів учасник ГО "МрійДій" Дмитро Доценко.
Зараз цех потребує більше тканини та фурнітури, запаси закінчуються, а потреби військових все ще актуальні.
"У нас велика проблема з матеріалами та комплектуючими, тому що на цей час у місті Миколаєві та в Україні загалом дуже важко знайти тканини та фурнітуру відповідно. Тому ми просимо всіх нам допомагати. Якщо не грошима, то шукати можливість і привозити нам матеріал. Ми готові працювати й надалі в такому ж режимі", — каже Тетяна Кірсанова.
Майстерня працює щоденно, працівники залишаються тут з ночівлею. Щодня виготовляють 15-20 виробів. З початку роботи витратили понад кілометр тканини.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
