37-річна Оксана Сіренко — лікарка-неонатолог з Києва, яка тимчасово живе у Львові. Тут жінка знайшла роботу — влаштувалася у Львівську обласну лікарню "Охматдит". Історію про те, як жила кілька днів неподалік Києва і виїжджала з небезпечного району Оксана Сіренко розповіла Суспільному.
До війни Оксана Сіренко працювала у приватній клініці, а також викладала в НУОЗ України імені П. Л. Шупика. 24 лютого вона прийшла на роботу у приватну клініку. Там їй повідомили, що медзаклад вимушено закривають. Усім пацієнтам того ж дня дали рекомендації та виписали. А гроші, які клініка заробила у попередньому місяці, передали на Збройні сили України.
"Я була впевнена, що за будь-яких обставин я залишуся, але клініку закрили і я не знала, що я маю робити. Я сподівалася, як і більшість, що це (війна, — ред.) триватиме кілька днів", — пригадує Оксана Сіренко.
Оксана переїхала у село в Київській області.
"Упродовж тижня очікували, що робити далі. Надію не втрачали...Потім у групу громади надійшла інформація, що є ризик того, що у місцевості можуть бути бойові дії. І щоб ті, хто має можливість, евакуювалися. З нами були малі діти 5-6 років. І ми вирішили їхати кудись далі. У моїх сусідів були друзі у Львові. І ми разом поїхали", — пригадує Оксана Сіренко.
Потім у населених пунктах по сусідству чули вибухи, бачили пожежі. Про це розповідали люди, які там залишилися.
Дорога на захід України була довгою. За словами Оксани Сіренко, по дорозі їм не зустрілася ворожа техніка. Приїхавши до Львова, лікарка почала шукати житло. А знайшовши, почала пошук роботи, навіть не очікуючи оплати за працю. Так влаштувалася у Львівську обласну дитячу лікарню "Охматдит".
"Я почула, що дітей з київського "Охматдиту" переводять до Львова і почала шукати когось, щоб влаштуватися на роботу. Тому що вдома було сидіти важко. Я думала, якщо не знайду роботу у лікарні, то поїду на вокзал, аби надавати консультації", — розповідає Оксана Сіренко.
Зараз у жінки є графік, але вона часто затримується довше, а ще займається волонтерством — пересилає ліки у воєнні госпіталі та лікарні Чернігівщини. Там у неї усі рідні. Допомагає Оксані у цьому племінник, який зараз є у Польщі.
"Я дуже вдячна керівництву Львівського "Охматдиту" за те, що вони дали мені можливість працювати і за їхню привітність. 8 років тому я працювала у відділенні інтенсивної терапії новонароджених київського "Охматдиту". Зараз ця робота дублюється. Колеги мені дуже допомагають і зі мною радяться. За останній час моя робота значно інтенсивніша і більш складна, є важкі пацієнти, де є боротьба за життя", — каже Оксана Сіренко.
Нещодавно Оксана Сіренко дізналася, що загинула її одногрупниця — дитячий анестезіолог. Вона везла поранену дитину і потрапила під обстріл.
Зараз жінка мріє про мир і закінчення війни. А також хоче повернутися до Києва:
"Якщо мир шляхом здатися, то у жодному разі. Мрію, щоб усі мої родичі були живі і здорові. У Києві я нещодавно придбала житло. Поки що там все нормально. Але, якщо чесно, для мене це не так і важливо. Матеріальне — це таке, його можна нажити. Я б пожертвувала все, щоб ніхто не гинув".
Що відомо
- На Львівщині для переселенців планують будувати котеджні містечка.
- У Львові переселенців запрошують на курси з шиття, кулінарії та перукарського мистецтва.
- У парку "Сколівські Бескиди" проведуть пішохідні екскурсії для вимушених переселенців.
- Львівський бізнес отримає гранти та пільги за допомогу переселенцям і військовим.
Читайте також
Місяць війни Росії проти України. Хроніка 24 березня
Читайте нас в Instagram: головні новини регіону
