У центрі Києва готують безкоштовні обіди. В цьому проєкті об’єдналися декілька мереж ресторанів і постачальників продуктів. Суспільне відвідало перший день роботи цієї ініціативи.
Обіди планують роздавати з 12:00 до 15:00, щодня. За першу годину роботи роздали майже денну норму порцій.

Дмитро Кострубін, менеджер з розвитку ресторанів Чорноморка: “Сьогодні тим готуємо 500 обідів на 500 людей. Якщо не буде вистачати — маємо можливість доготувати, а якщо буде лишатись, то віддаємо волонтерам і вони везуть куди потрібно. Які страви — залежить від того які продукти до нас потрапляють”.

Коли ми два дні тому з Сашею Купером (власник мережі ресторанів, який придумав цей проєкт — ред), обговорювали співпрацю, я не знав де візьму людей бо співробітники роз'їхались, а ті що лишись на місцях — волонтерять. Треба було 5 людей, а прийшло 20. Готові робити що завгодно — мити посуд, підлогу, розкладати їжу”, — каже Дмитро Кострубін.

Обіди можна брати з собою у контейнерах, з ними ж просять приходити у наступні дні, або можна пообідати в ресторані.

За столиком з тюльпанами — Іван Іванович. Прийшов з другом: “Ми тут поруч живемо. А нам племінниця передзвонила і сказала, що тут працює ресторан безкоштовної їжі. Дякую їй і ресторану. Нам сказали взяти судки, помити і завтра приходити”.

На роздачі працює Вікторія Безова — волонтерка (у мирному житті перукарка). Каже, не очікувала такої кількості охочих. “Багато пенсіонерів. Люди приходять і сусідам беруть. Видно, якщо дуже скромно себе ведуть, то ми їм даємо подвійну порцію. А хтось плаче… Декому важко піти й купити їжу. Сьогодні гречка й курка в смачних спеціях. Мені самій подобається. Там де вони готують, якість хороша”.

Черга за порціями майже не зникає. Надія Григорівна прийшла з подругою за обідом з собою: “Була інформація в мережах, в телеграмі. Не думали про це, але побачили сусідку, вона й порекомендувала. Ми не голодні, але можемо на потім взяти. Зараз будь-яке переміщення помітно, люди тягнуться один до одного, місто оживає”.

Читайте також
Мамо, подаруй мені смерть Путіна. Історії евакуйованих з Харкова й Донбасу, що волонтерять у Дніпрі
"Гітлер номер два. Тільки через 80 років". Розповіді людей, які були вимушені виїхати з Київщини
Моральна підтримка під час війни. Собаки-психологи працюють на київському вокзалі. Фоторепортаж
Більше трьох тисяч обідів. Дніпровський ресторан готує їжу для військових – фоторепортаж