Мамо, подаруй мені смерть Путіна. Історії евакуйованих з Харкова й Донбасу, що волонтерять у Дніпрі

Мамо, подаруй мені смерть Путіна. Історії евакуйованих з Харкова й Донбасу, що волонтерять у Дніпрі

Ексклюзивно

У Дніпрі евакуйовані з інших регіонів долучаються до допомоги армії та людям, які так само вимушені були виїхати з міст, де тривають активні бойові дії. Зараз збирають допомогу у волонтерському штабі, який організував Центр допомоги бійцям АТО Шевченківського району міста.

Суспільне поспілкувалося з жительками Харкова та Курахового, які зараз волонтерять у Дніпрі.

"...І прямо на мене летів винищувач"

Мешканка Харкова Олена Шовгеня евакуювалася з рідного міста 2 березня. Разом з нею до Дніпра приїхали дві доньки – 10 та 14 років.

Харків'янка каже: перші дні війни в її місті були страшними.

"Почула такий дивний звук, який не схожий на вибухи, дуже дивний, такий як гудок. Я виглянула у вікно, а я живу на першому поверсі, і прямо на мене летів винищувач. Я пожартувала про себе, що він у мою квартиру вирішив самовбитися. Але хлопці мені пояснили, що він так від радарів ховався. В ту ніч танкове училище розбомбили. Це він туди летів", – каже вона.

"Мамо, подаруй мені смерть Путіна".Історії евакуйованих з Харкова й Донбасу, що волонтерять у Дніпрі
Олена Шовгеня (праворуч). Суспільне Дніпро

Після того жінка вирішила виїхати з міста: убезпечити себе й дітей.

"Я не даю нашим військовим гарно його виганяти, цього ворога. І тому я вирішила, що якщо є можливість, виїжджати й не давати ворогу ще жертви у якості мене і моїх дітей. Ми потрібні Україні, мої діти потрібні Україні, ми зробимо її дуже гарною, і тому я повинна їх зберегти до перемоги", – зазначає вона.

Дітям було страшно, розповідає Олена, але вони добре розуміють, що Україна бореться за свою свободу, і зараз країні потрібна підтримка кожного.

"Моя донька сказала: мамо, подаруй мені на день народження смерть Путіна!.. Ми в Україні, я не поїду за кордон, я зроблю тут дітям краще майбутнє. А потім питаю: доню, може, я неправильно вчинила, може, моїм донькам дійсно буде краще за кордоном? А мені доньки кажуть: ні, мамо, ми будемо в Україні", – сказала Олена.

Зараз Олена допомагає волонтерському центру, бо, каже, хоче бути максимально корисною, та зробити все, що може, для перемоги.

"Чим можу, я хочу допомагати"

Також допомагати волонтерам залишилася і переселенка Тетяна Нєстєрова. Жінка приїхала до Дніпра з селища Курахівка Донецької області.

"Я виїхала 5 березня. Ще не сильні бойові дії у нас були. Але вже точилися бої в районі Мар’їнки, чулося добре. У селище, яке за два кілометри від мого, потрапив снаряд від "Граду", вбило жінку. Дуже багато зруйнованих будинків. Я вимушена була сюди переїхати", – розповіла вона.

"Мамо, подаруй мені смерть Путіна".Історії евакуйованих з Харкова й Донбасу, що волонтерять у Дніпрі
Тетяна Нєстєрова. Суспільне Дніпро

У Дніпрі волонтери допомогли їй із житлом. Тепер вона – допомагає волонтерам.

"Я допомагаю складати речі, пакувати постільну білизну… Роблю все, що потрібно. Я вирішила залишитися тут, бути корисною, бо я хочу перемоги України! І чим можу, я хочу допомагати!" – додала вона.

Читайте також

24 коти та кішки. Зооволонерка з Дніпра евакуйовує своїх чотирилапих підопічних

"Вулицею їхали російські танки". Історії сімей, евакуйованих на Львівщину з Ворзеля, Ірпеня, Дніпра

Читайте нас в Instagram: головні новини регіону

На початок