"Діти швидко зрозуміли, чому ми їдемо": як живуть вимушені переселенці у Черкасах

"Діти швидко зрозуміли, чому ми їдемо": як живуть вимушені переселенці у Черкасах

"Діти швидко зрозуміли, чому ми їдемо": як живуть вимушені переселенці у Черкасах
Суспільне Черкаси

У гуртожитку одного з освітніх закладів Черкас розміщують евакуйованих із різних областей України. Приймають усіх охочих – і переночувати, і на довготривале перебування, розповів Суспільному директор закладу Дмитро Мединський.

Наразі у гуртожитку перебувають 53 вимушених переселенців. Загалом, зі слів директора, там можуть поселити 130 людей.

Для дітей, які приїхали з територій, де тривають бойові дії, волонтери привезли іграшки, теплі ковдри та солодощі. Діти обирають, що кому припало до душі:

"Я люблю пряники. Обрала собі гарний, із квіточкою", – розповіла киянка Мілана.

переселенцы
Суспільне Черкаси

Одинадцятирічна Єлизавета із рідними у Черкасах перебуває тиждень. До цього декілька днів жили у підвалі.

"Ми були не вдома, а в друзів. Вони живуть на першому поверсі, нам було близько до підвалу йти. Якось ми прокинулися і мій батько сказав, що він знайшов наших родичів у Черкасах, ми почали збирати речі", – розповіла вона.

У Черкасах спокійніше, але на сирени реагують, бо знають, що таке справжні вибухи, розповіла сімнадцятирічна Ольга з Києва:

"Ми весь час були у підвалі, там і спали. Виходили тільки, щоб зробити чай дітям, і все. Я дуже сумую за друзями, тому хочу, щоб усе закінчилося та повернутися додому. Приїхали ми майже без речей, це дуже тяжко, коли немає того комфорту, який був вдома".

Поруч з дівчиною — п’ятирічна сестра Мілана. Нині дитина має лише одне бажання:

"Гуляти по Києву".

переселенці
Суспільне Черкаси

Біля дітей їхні мами Євгенія та Наталя. Згадувати останні події у Києві жінкам досі важко.

"Це не передати словами, коли о четвертій годині ранку прокидаєшся не від будильника, а від вибуху, це страшно й емоційно важко", – пояснила киянка Євгенія.

Перші дві доби, коли почалися обстріли, взагалі не виходили, діти сиділи у підвалі весь час, розповіла пані Наталя:

"У підвалі дуже холодно, вони не пристосовані для життя. А одного дня моя дитина туди бігла і впала, вибила два передні зуби. Звернулися у лікарню ми вже в Черкасах".

За словами жінки, коли вибухи стали сильнішими, вирішили, що потрібно кудись виїжджати. Їхали на машинах сім’ями: з 12 людей було шестеро дітей.

"Вони після вибухів дуже швидко зрозуміли, чому батьки так вирішили, і сиділи в машині тихо всю дорогу, навіть нічого їсти не просили", – розповіла Євгенія.

переселенці
Фото: Суспільне Черкаси

Зі слів пані Наталії, тривогу діти все ще відчувають:

"Найголовніше – вони в теплі та нагодовані. Але вночі все одно прокидаються, кричать, тривожаться. Моя дитина ходила до школи, у неї були мрії, виступи, заняття з репетиторами", - розповіла жінка.

Родини з дітьми поселяють в гуртожитки, розповіла волонтерка гуманітарного центру Олена Кононенко.

"Туди привезли іграшки, розвивальні дитячі ігри, олівці, фарби – все, що потрібно для маленьких і старших дітей", – пояснила вона.

По можливості вимушених переселенців забезпечують одягом та харчами. На кожному поверсі є кухні, обладнанні всім необхідним, де можна готувати на свій смак.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Читайте також

На початок