У Дрогобичі на Львівщині актори обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича готують котлети для військових Збройних Сил України та тероборони. Мистецький заклад наразі працює як кулінарний цех, розповів Суспільному заступник директора театру Олег Загорулько.
Готувати їжу для воїнів, розповідають актори, розпочали майже з самого початку війни. Відтоді зварили 10 тисяч вареників, підсмажили тисячі котлет тощо.
У "репертуарі" театру зараз також – налисники, смажена риба, тушкована капуста, борщова заправка тощо.
Фарш та інші інгредієнти актори купують за власні гроші, а також на пожертви небайдужих людей. Частину продуктів привозять волонтери.
У приміщенні театру готують фарш і ліплять котлети. Серед кулінарок – народні артистки й музикантки.
Ольга грає на віолончелі з дев’яти років. Вона працює в оркестрі театру і викладає в музичній школі:
–Музиканти зазвичай бережуть свої руки, а ви?
–А я їх використовую – найефективніше, як можна на даний час! Коли ми ліпили вареники, цими руками з колегою ми фактично вимісили два мішки муки. Був конвеєр, ми працювали, як кухонний комбайн. А як можна інакше, коли наші хлопці там гинуть, воюючи зі злом? Я інакше себе не уявляю.
Смажать котлети просто неба, у театральному дворику.
Волонтери надали дрова й гриль, сковороди принесли з дому. Щодня виготовляють по дві тисячі котлет, розповів Суспільному заступник директора театру Василь Калита.
"Тільки м’яса використали сто кілограмів. Сестра одного з акторів перерахувала з-за кордону нам 15 тисяч гривень, решту збираємо самі. Здаємо по 200, по 500 гривень. Скупилися – три-чотири дні маємо роботу. Далі – знову склалися, закупилися… Ми мусимо підтримувати тих, то на передовій. Все для фронту, все для перемоги", – сказав Василь Калита.
Рецепт "акторських" котлет – не таємниця, розповіла Суспільному актриса театру й помічниця режисера Ольга Дейнека.
"Там намішано дуже багато любові й віри в нашу перемогу – такий основний рецепт. Там є також злість до наших ворогів. Там не те, що злість, там ще гірше, ніж в конотопських відьом – прокляття на ворогів закодоване. Наші хлопці наїдяться, їм стане тепліше – і поб’ють ту наволоч", – каже жінка.
Її колега Марія каже: удень вона готує в театрі їжу для бійців, вночі молиться за чоловіка, який також військовий.
"Збираємо також гуманітарну допомогу. Речі, іграшки... Ночі важкі, ми думаємо – як мине ніч", – додає жінка.
Актриса Алла Латишева-Крук фасує готові котлети для заморожування. Вона – виконавиця ролей у кількох виставах репертуару, зокрема в «Лісовій пісні». Каже: мріє повернутися до мирного життя, знову вийти на сцену.
"Робочий день наш акторський тепер отакий, ніхто нас не перевіряє, все – на самосвідомості. Звичайно, чекаємо, коли ми вийдемо на наш акторський майданчик, звичний для нас. Повернемось на сцену з радістю і бігом, але поки – робимо те, що можемо", – розповіла дівчина.
За словами заступника директора театру Олега Загорулька, життя театру наразі не припиняється, однак творчість відійшла на другий план, на першому – волонтерство.
У приміщенні театру прихистили кілька акторських родин, евакуйованих зі сходу країни. Невдовзі збираються також зробити кілька закритих вистав для дітей-переселенців.
Обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича вже пережив одну війну – Другу світову. Йому – 81 рік.
Читайте також
Вторгнення Росії в Україну. День 18
Потяги з евакуйованими. Репортаж із львівського вокзалу
Читайте нас в Instagram: головні новини регіону
