Ресторани та кафе Хмельницького готують безкоштовні гарячі обіди для переселенців, тероборони та возять їжу на блокпости. Заклади харчування обласного центру поселяють у своїх залах людей, які прибувають з різних областей України. Про те, як в умовах війни гуртуються небайдужі, розповість Суспільне.
Один із ресторанів міста Хмельницького став притулком для тих, хто тікає від війни, - розповідає директорка кількох Хмельницьких закладів громадського харчування в центрі міста Алла Козлова: "Ми його організували в перший день війни. Але коли почали заїжджати перші переселенці, ми зрозуміли, що людям потрібно все. І тому ми переобладнали ресторани наші на ночівлю та харчування. До нас підключилося дуже багато наших гостей".
Перевагу надають сім’ям з дітьми та переселенцям літнього віку. Для малечі тут є ігрова кімната. Працює психолог. Люди, які звертаються сюди, можуть отримати все - від засобів гігієни до допомоги у пошуку житла, розповідає Алла Козлова.
"Зубну щітку, зубну пасту , душ, рушники надаємо. Готуємо вдень понад тисячу сніданків обідів та вечерь. Найбільше переселенців за ніч було 250. Кожен керівник холдингу відповідає за щось: поселення, їжа, короткострокове житло", - каже Алла Козлова.
Поміж тих, хто зупинились тут на нічліг - Юлія з донькою, які, кажуть, приїхали з Києва. Серед вимушених переселенців зараз багато таких, хто самі хочуть допомагати іншим. Як от Євгенія: "В'яжемо сітки. Ми живемо не тут, тут тільки їмо, залишаємо гроші. Ми їхали тільки на одну ніч, а зараз чекаємо, коли повернемось до Києва".
Надають прихисток переселенцям ще в одному ресторані Хмельницького. Його менеджерка Вікторія Тарасюк каже: "Ми всі одні, ми єдині. Ми почали розміщати в нас в ресторані. Дуже громада об'єдналася. Головне, що люди тут, вони мають бути впевнені в тому, що вони тут в мирі, і ми надаємо допомогу, яку тільки можемо".
В одному із закладів вдень порожньо. Та на ночівлю сюди щодня прибувають десятки людей, розповідає волонтер Ігор Козлов: "Всі меблі, які у нас були, ми порозсували, щоб розміщати тих людей, які потребують прихистку. Є люди, які добираються по 4 доби".
Для дітей та літніх людей спальні місця організовують на диванах. Усі інші - на матрацах, каже Ігор Козлов: "Все, що можна з матраців, ми викупили і в системі не залишилось їх взагалі, тоді наші підприємці надали нам килими".
Ресторатори розповідають: годують не лише переселенців, а й возять їжу на блокпости. До роботи залучають свої сім’ї та координують тих, хто також хоче долучитись до волонтерства та спільної перемоги.