Сім'я Рихліцьких із села Варивідки Білогірської громади на Хмельниччині відновлює власну пасіку завдяки грантовій підтримці. Подружжя виховує трьох дітей, тримає близько 80 бджолосімейБджолосім'я (або бджолина сім'я) — це цілісна біологічна одиниця та саморегульований "суперорганізм", який живе в одному вулику. Кожна родина діє як єдиний організм, де особини не здатні виживати окремо одна від одної. та розвиває бджільництво. Частину обладнання для господарства родина придбала за грантові коштиГрантові кошти — це фінансова або матеріальна допомога, яка надається на безповоротній та безоплатній основі для реалізації конкретних проєктів, досліджень, навчання чи розвитку бізнесу. На відміну від кредиту, їх не потрібно повертати, але витрачати їх можна виключно за цільовим призначенням, прописаним у договорі..
Про те, як отримували підтримку та що вдалося придбати, Суспільне Хмельницький розповіли колишній військовослужбовець Володимир Рихліцький та його дружина Ірина.
Колишній військовослужбовець Володимир Рихліцький разом із дружиною та трьома дітьми відновлює сімейну пасіку у селі Варивідки. За його словами, бджільництвом родина займається з 2020 року. Та через службу в Збройних силах України та життєві обставини частину бджолосімей втратили. Нині господарство поступово відновлюють.
«Близько 80 бджолосімей маємо, пасіку відновлюємо, бо велика частина бджіл загинула, поки служив, розлетілася роями. Дружина була вагітна, не було кому дивитися. То ми зараз пасіку відновлюємо», — пояснив Володимир Рихліцький.
Свою пасіку сім'я Рихліцьких називає «Дідовою». Для родини ця назва, розповів чоловік, стала символічною — вона зберігає сімейну історію, з якої й почалася справа Володимира та його дружини у бджільництві.
«Дідова пасіка», бо, як колись я був маленький, то дід все життя займався пасікою. Він тримав небагато вуликів, це було п'ять-сім вуликів, в різний час — вісім. Це, здається, найбільше, що було«, — пригадав Володимир.
Щоб розвивати господарство, родина вирішила взяти участь в одній із грантових програм в області. У лютому вони знайшли пропозицію в інтернеті та подали заявку, розповіла Ірина Рихліцька.
«Ми просто, як завжди, гортали, шукали якісь можливості в інтернеті для розвитку, для бізнесу, і наткнулися на одну грантову пропозицію. На заповнення грантової заявки у нас пішло десь два-три дні. Ми подалися і орієнтовно за два-три тижні прийшов позитивний результат про те, що ми відібрані до списку учасників», — пояснила Ірина Рихліцька.
У межах грантової програми, розповідає Володимир, отримали 180 тисяч гривень підтримки для розвитку пасіки. За ці кошти вони придбали пасічний кран та два дегідратори для сушіння пилку. Дещо вже використовують у господарстві. За словами Володимира, нове обладнання значно спрощує щоденну роботу та економить час.
«Кран ми придбали для того, щоб кочувати. Під час кочівлі можна збирати набагато більше меду, ніж коли пасіка у нас стаціонарна. Тобто ми можемо виїжджати на липу, на гречку, на ріпак та на інші медоноси. До придбання крану вулики доводилося вантажити руками. Це важка праця — потім болить спина, болять ноги. З краном все дуже просто: автоматика, просто натискаєш кнопку, вулик піднімається і вантажиться на причіп», — пояснив колишній військовий.
Володимир Рихліцький розповів, за два-три роки планують збудувати апі-будиночок для відпочинку та проживання сімей із дітьми, а також облаштувати простір для гостей. Окремо планують розширювати виробництво продукції — крем-меду, воскових свічок і горіхових паст.
Авторка: Вікторія Мельник.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
