Понад тиждень в Україні триває війна. Попри відсутність бойових дій в Одесі, відчути її можна і тут, адже озброєні бійці тероборони патрулюють вулиці. Журналістка Суспільного поспілкувалася із військовим Олександром Славським й волонтером Станіславом Маденсом та дізналася про забезпечення охоронців міста.
У місці, де готується тероборона, всі метушаться та передають по рації інформацію. Одного з перших на території бачимо громадського діяча Станіслава Маденса. Одягнений в цивільне, здалеку на руці видніється жовта пов’язка. Тут він – волонтер тероборони. До нас йде поспіхом. Відволікаємо його від звичних справ, аби поцікавитись, як наразі забезпечена бригада.
"Наразі потреби є нагальні, це тепловізори, бронежилети, шоломи, та тактичне обладнання. Також потрібні рукавиці різних розмірів, та й інші гуманітарні потреби. Чим ми забезпечені зараз? Форма є, зброя є, бронежилети та шоломи є, але їх не вистачає. Наразі дуже багато людей записуються до лав тероборони, тому на всіх всього не вистачає”, – розповідає Станіслав Маденс.
Він пояснює, що попри ці потреби, бригада забезпечена найголовнішими засобами. Тому, про нібито "злив тероборони" владою міста й області не йдеться.
“Вони взагалі не компетентні в таких питаннях, вони не можуть нас “злити”, – додає волонтер.
Станіслав Маденс допомагає налагоджувати зв’язки й відповідає за постачання допомоги для бригади. Наша розмова обірвалась – чоловіка знову покликали кудись у справах. В цей момент нас зміг прийняти Олександр Славський. Всі дні війни чоловік перебуває тут, у бригаді. Зараз він у військовій формі, при ньому зброя. Поза цим “костюмом” – він начальник Фонду державного майна України в Одеській та Миколаївській області. Шукаємо з бійцем місце, де ми б змогли поспілкуватись. Він демонструє приміщення, виділене для бригади – воно не в найкращому стані.
“Насправді, я впевнений, що ми маємо більш пристосовані для життя приміщення. Тут проблема: ми розміщені у будівлі, яка не функціонує декілька років, тут немає електрики, немає води. Ми з волонтерами разом відновлюємо це буквально з нуля. І це проблема. Мені видається, що ОДА і органи влади мали б надати таке приміщення дуже й дуже раніше. Ще в грудні, аби територіальну оборону готувались розгорнути. Ми всі розуміли, до чого все йде, але майже нічого не зробили”, – пояснює Олександр Славський.
Ми розмовляємо, проте чоловіка постійно просять відійти або зв’язуються рацією. Життя в бригаді кипить. Олександр перебуває тут, потрапити додому у нього немає можливості. Проте, каже, на своє забезпечення не скаржиться.
“Ви приходите, записуєтесь, отримуєте форму, зброю, запис у військовий квиток і надходите до лав Збройних Сил України, принаймні на воєнний час. Я сам зі зброєю, у мене достатньо набоїв, я одягнений добре, нагодований, у мене є шапочка, термобілизна, таланиБерці, і вся ця прекрасна амуніція, яка в мене є. Волонтери нам готують їжу, вчора у нас з’явилось світло тут. Сьогодні з’явиться вода, сьогодні або завтра буде гаряча вода, аби я міг помитись, бо я ж шість днів не був у душі й це не дуже приємна історія. Тобто наче все є. Чогось дійсно не вистачає, і не вистачало у різні періоди часу, колись там невчасно підвезли талани, їх підвезли пізніше”, – каже Олександр.
Він пояснює, що поступово всі потреби закриваються з бізнесом, волонтерами та, навіть, іноді за сприяння міста. Спілкуючись з волонтерами зараз, часто чуємо про те, що пропозиція допомоги перевищує її попит. Цікавимось, як так сталось, що у бригади досі є незакриті потреби.
“Доволі багато людей кажуть, що треба видати тепловізори, нічні приціли підрозділам територіальної оборони або інше дуже спеціальне обладнання. Я думаю, що насправді таке дуже спеціальне обладнання має бути у тих підрозділах, які професійно вміють ними користуватись. А це механізовані бригади, прикордонники, Служба безпеки України, та інші підрозділи Збройних Сил України, які професійні військові. Це важливі штуки, але якщо є вибір, кому віддати, то краще віддавайте тим, хто зараз на передовій цієї війни”, – розповідає боєць бригади Олександр Славський.
Наприкінці обговорюємо останні новини міста, зокрема, кадрові зміни. Главою Одеської ОДА призначили Максима Марченка, цікавимось, що Олександр Славський очікує від цього призначення.
“Я радий, що в цей час, коли ми маємо військові дії не лише на території України, а й зокрема Одеської області, ми маємо за голову військової адміністрації військового, який розуміє ці загрози, розуміє, як їм протистояти, напевно, розуміє, як організувати оборону таким чином, аби уберегти більшість людей від можливих проблем”.
Сьогодні у бригаді зібрались люди абсолютно різних професій. Їх годують найкращі ресторани міста. Наш спікер ділиться: половина з них у цивільному житті не могла дозволити собі обіди в таких закладах. На єдине скаржиться: відсутність притомної кави, й просить, аби наступного разу принесли її з собою.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
