Сьома доба нападу Росії на Україну. Президент України Володимир Зеленський закликав українців вступати до лав територіальної оборони. По всій країні вишикувались черги охочих. Серед них і колишні політв'язні Кремля. Вони допомагають українській армії вести бій з окупантами. З деякими поговорило Суспільне.
Станіслав Асєєв
У полоні бойовиків самопроголошеної "ДНР" журналіст Станіслав Асєєв пробув два з половиною роки. 28 місяців колишнього політв'язня катували у донецькій катівні "Ізоляція". У 2019 році Асєєву "винесли" вирок — 15 років позбавлення волі, звинувативши у "шпигунстві та організації екстремізму".
До затримання бойовиками "ДНР" Асєєв працював з низкою українських медіа, зокрема "Радіо Свобода". В окупованому Донецьку писав статті для проєкту "Радіо Донбас. Реалії". Його звільнили з полону у рамках обміну у грудні 2019 року. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Асєєв взяв " руки зброю та допомагає українській армії боронити Київ.
"24 лютого о 5 ранку я почув прильот ракет по Броварах. Ну і з цього моменту для мене почалася війна. І я з одною дорожньою сумкою одразу виїхав до Києва, тому що там у мене була мама, яку я вивіз з Макіївки. Я одразу ж вивіз її в безпечне місце на заході України. Після цього повернувся, отримав зброю від оперативного підрозділу, з яким зараз знаходжусь. Ми не вступили поки що офіційно до лав тероборони, зараз вирішуємо логістичні питання, але маємо на руках зброю, і у випадку, якщо треба буде обороняти Київ, будемо давати бій. Ми працюємо по дуже багатьох містах, вирішуючи питання з логістикою, з "коктейлями" Молотова, з комунікацією між КМДА та Київської областю".
Станіслав Асєєв розповів, чому вирішив взяти зброю та захищати Україну.
"Я два з половиною роки провів у цьому бісовому концтаборі "Ізоляція". Був у полоні в окупантів, мене катували ці люди, я тільки-тільки вийшов і вивіз звідти матір, і тепер я знову з Києва маю літню жінку вивозити незрозуміло куди, і не зрозуміло, що далі буде. У мене власні рахунки з цими людьми, і я хочу, щоб все це закінчилось зрештою і закінчилось абсолютно не так, як це було з Кримом чи на Донбасі".
Олег Сенцов
Кінорежисер, колишній політв'язень Олег Сенцов разом зі ще 34 українцями повернувся з російського ув’язнення у рамках обміну у вересні 2019 року. У 2014-му російські окупанти затримали його у Сімферополі. За рік — засудили до 20 років позбавлення волі за звинуваченням у нібито "підготовці теракту" в анексованому Криму. Свою провину режисер не визнав. У 2018 році Сенцов 145 днів голодував, вимагаючи звільнити всіх українських політв'язнів.
У грудні 2019 року він став на військовий облік у Києві. 24 лютого 2022 року Сенцов пішов до лав територіальної оборони.
"Поки що я знаходжусь в Києві, на лінії оборони. В теробороні я знаходжусь з першого дня, тому що знав: якщо почнеться війна, піду сюди. Ситуація у Києві складна, ворог проривається з півночі, за 5 днів вже якось обжилися і все у нас є, багато допомагають люди, волонтери. Коли нападає загарбник і починає вбивати мирне населення, немає вибору та сумнівів — треба робити те, що повинні робити чоловіки. Постійно нальоти відбуваються. Зараз очікуємо погіршення ситуації, тому що Путін буде намагатися всіма засобами взяти Київ, взяти місто в оточення, поставити свій режим. Ми не дамо йому це зробити і ворога не допустимо".
Ісмаїл Рамазанов
У територіальну оборону вступив і колишній бранець Кремля Ісмаїл Рамазанов. Його затримали у січні 2018 року — цього дня у нього вдома в кримському селі Новий Світ пройшов обшук. Окупаційна влада Росії висунула Рамазанову "звинувачення" в пропаганді екстремізму. За пів року Ісмаїл вийшов із СІЗО, оскільки в цій кримінальній справі "підозрюваного" не можна було тримати під арештом довше. Ще до анексії Криму Ісмаїл зі скандалом залишив роботу — "Укрзалізницю", де він працював провідником, перетворили на "Крымскую железную дорогу". Рамазанов каже, що Україна має продовжувати протидію російській окупації.
"В перший день я одразу вивіз жінок та дітей, близьких. І одразу повернувся до столиці, де вийшовши із потяга, вступив до лав тероборони. Ми, кримчани, через це частково пройшли. У нас був такий гіркий досвід — 26 лютого 2014 року. Так символічно, що і тоді в лютому, і зараз. В принципі, у нас не було паніки і в Криму, і у мене не було паніки і тут, у столиці. Я знав, що робити, як себе вести і куди одразу звертатись. Якщо певна частина окупаційних військ спробує проникнути в середину міста, ми готові. Я вас запевняю, що ми дамо гідну відсіч окупанту".
Читайте також
Вторгнення Росії в Україну. День сьомий. Онлайн
"Війна на знищення". Як російська армія бомбить Харків
Перелік офіційних державних каналів для отримання оперативної інформації
Укриття в Україні: де шукати. Інтерактивні карти та пункти надання допомоги
