Тіньова економіка більше ніж 30 відсотків — це багато чи мало. Коментує експерт

Тіньова економіка більше ніж 30 відсотків — це багато чи мало. Коментує експерт

Ексклюзивно
Тіньова економіка більше ніж 30 відсотків — це багато чи мало. Коментує експерт
Фото ілюстративне

Рівень тіньової економіки у січні-вересні 2021 року склав 31% від обсягу офіційного валового внутрішнього продукту. Це на 1% менше за показник 2020 року. Про це повідомило Міністерство фінансів. Чи є такий показник свідчення позитивної динаміки розвитку економіки Українському радіо розповів кандидат економічних наук, керуючий партнер консалтингової компанії “Фінансова студія” Євген Невмержицький.

Про рівень “тіньової” економіки

“За офіційним даними Міністерства фінансів рівень тіньової економіки скоротився на 1%, проте, на жаль, він досі залишається дуже високим і неприйнятним для ситуації, в якій економіка може спокійно та цивілізовано розвиватися. Також, за експертними даними, рівень тіньової економіки може сягати навіть 60%. Й справа тут в політиці, яку веде наша держава, адже в нас корупційна модель управління країною”, — розповів Євген Невмержицький.

Некомпетентність українських чиновників заважає роботі державних інституцій

За словами Невмержицького, проблема не лише в тому, що українські чиновники беруть хабарі, а й у тому, що вони, насамперед, не є компетентними: “Дуже часто державні інституції не виконують відповідним чином свої функціональні обов'язки”.

“Наприклад, одна з головних інституцій — це Національний банк України. Його головна задача — підтримувати стабільність гривні. Якщо гривня скаче в один або інший бік, це наносить величезну шкоду всій економіці держави. Облікова ставка НБУ в нас — 10 %. Таким чином ми начебто боремося з інфляцією, а по факту в Україні найвищий рівень інфляції зі всіх європейських держав і найменш ефективна економіка. І проблема в тому, що в нас не надаються кредити бізнесу за прийнятними ставками. Плюс облікова ставка в нас вище, ніж рівень депозитів. В цьому і полягає викривлення нашої економіки: придбати облігації внутрішньодержавної позики, наприклад, для пенсіонера, для людини, яка працює і немає великих коштів, дуже складно. Тому державний бюджет фінансують банки, яким вигідно купувати цінні папери в держави, а не кредитувати бізнес”, — пояснив Невмержицький.

Про фіскальну політику

Також важливою складовою значного відсотка “тіньової” економіки, за словами кандидата економічних наук, є й фіскальна політика та значне податкове навантаження на бізнес: “В Польщі, наприклад, немає ПДВ на харчові продукти. Відповідно, таким чином держава утримує прийнятні ціни на продукти харчування. В нас ставка податку на додану вартість по харчових продуктах така сама, як і по інших товарах — 20%. І підприємства не можуть просто виживати”.

“До того ж, останній часом держава встановила граничні ціни на певні категорії харчових продуктів внутрішнього виробника. Так, начебто Україна дбає про людей, щоб ціни не підвищувалися. Але по факту відбувається навпаки: це завдає шкоди внутрішньоу бізнесу, і ці підприємства не можуть конкурувати з великим бізнесом та закриваються. В Україні дуже складні умови ведення бізнесу”, — зазначив Невмержицький.

Придбати власне житло для українців — проблема

Проблемним питанням, за словами Невмержицького, для українців залишається й придбання власного житла: “Облікова ставка в 10% фізично не дозволяє розвиватися промисловості та унеможливлює взяття іпотеки. А в європейських країнах ціна на іпотеку становить до 3%. Тобто молода людина після закінчення університету має можливість в кожній без виключення країні отримати іпотеку на 30 років за прийнятними ставками. Так працює кожна цивілізована економіка. В нас цієї можливості не існує. В той же час в нас держава проголошує програми, на кшталт “5-7-9”, які фізично не можуть бути виконані, тому що ці відсотки нижче облікової ставки”.

Високий рівень розрахункових технологій може допомогти вийти бізнесу з “тіні”

Разом з тим в Україні на одному з найвищих рівнів у світі є розрахункові технології, з чим багато експертів пов’язують майбутній вихід бізнесу з “тіні”.

“В нас вже звикли не просто картками розраховуватися, а телефонами, через мобільний банкінг. Все, що потрібно для cashless-операцій в нас працює. Проте “конверти” у минуле не пішли”, — сказав Невмержицький.

“Аби знищити рівень “тіньової економіки”, держава не мала би піднімати мінімальну заробітну плату для бізнесу, адже інфляція з'їдає всі кошти, але на бізнес йде додаткове навантаження. Для того, щоб гроші виходили з “тіні” треба збільшувати неоподаткований мінімум доходів громадян. Якби не оподатковувався дохід в межах, наприклад, 300 доларів на одну особу в сім'ї, то банківська система миттєво наповнювалася б грошима, збільшувалися б cashless-операції, і в магазинах перестали би ламатися термінали безготівкового розрахунку”, — підсумував Євген Невмержицький.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди