Хто не відчував затишного почуття ностальгії? Не згадував минулі часи, коли трава була зеленішою, а небо блакитнішим? Тільки-но ми починаємо думати про минуле, як це відчуття вдирається у наше життя. Одні сприймають його як позитивне явище, але для інших воно може стати джерелом неприємних думок, асоціюватися із втратою, горем чи меланхолією. Першому типу людей ми допоможемо використовувати відчуття для самовдосконалення, а другому порадимо рекомендації щодо подолання хворобливо-болісного почуття ностальгії.
Швейцарська хвороба
Наприкінці XVII століття студент-медик Йоханнес Хофер виявив у швейцарських найманців, які проходили службу за кордоном, невідоме захворювання. Втома, лихоманка, безсоння, аритмія і розлад шлунка були настільки сильними, що солдатам довелося піти у відставку. Але після дослідження симптомів Хофер дійшов висновку, що зіткнувся з глибокою тугою за батьківщиною. Він назвав це почуття "ностальгією", від грецького "nostos" – повернення і "algos" – біль.
Спочатку вважали, що від ментального недугу потерпають лише швейцарці. Нібито постійний дзвін дзвіночків на шиях альпійських корів спричиняє пошкодження барабанних перетинок і мозку. Але на думку лікарів, опіум, п'явки та подорож в Альпи повернуть хворих до нормального стану.
Коли міграція охопила весь світ, стало зрозуміло, що ностальгія – не типово швейцарська риса. На початку XX століття фахівці почали вважати її не захворюванням неврології, а психологічним станом на зразок депресії, яка символізує труднощі прощання з дитинством. Знадобилося ще кілька десятиліть, щоб дійти висновку, що ностальгія – це не просто туга за батьківщиною. Це туга за минулим.
Утопічні фантазії в спогадах про минуле
Один із найяскравіших прикладів ностальгії навів французький письменник Марсель Пруст. Він описав, як смак печива "Мадлен", яке він не їв з дитинства, викликав потік приємних і сильних сенсорних асоціацій. В одній із найзнаменитіших сцен світової літератури, у романі Пруста "На Сваннову сторону", головний герой занурює печиво в чай і на сотні сторінок переноситься в дитинство.
Психологи дійшли думки, що ностальгія – не причина пов'язаних із нею негативних симптомів, а наслідок. Але як складний емоційний стан, в якому є і почуття втрати, і надія, і любов, і щасливі спогади, і тривога про майбутнє, вона може не тільки негативно вплинути на психічне самопочуття, а й... покращити його.
У Саутгемптонському університеті виявили, що ностальгія посилює оптимізм щодо майбутнього. Під час експерименту випробувані повинні були написати про подію в житті, яку вони б пов'язали з цим почуттям. Інша група повинна була написати про будь-яке переживання. У підсумку, більше позитиву було у відгуках учасників першої групи. Інші роботи показали, що прояв ностальгії може допомогти зміцнити самоповагу, почуття соціальної приналежності, сприяти особистісному зростанню і зробити нас більш милосердними.
Захисна властивість людської пам'яті працює таким чином, щоб запам'ятовувати тільки приємне, забуваючи про погане, нудне і нецікаве. Не варто забувати, що ностальгія – це суб'єктивне переживання минулого. Легке і коротке враження.
XX століття почалося з утопічних фантазій, але закінчилося тотальною схильністю до ностальгії. Оптимістична віра в майбутнє застаріла, тоді як ностальгія, в кращу або в гіршу сторону, завжди залишається актуальною. Дехто, незадоволений нинішнім періодом життя, намагається увічнити приємні спогади всередині, а потім використовувати їх як щит від нагальних проблем.
Можна подумати, це ознака того, що суспільство і культура застрягли у минулому. Але вона надихає, нагадує про важливість минулого, допомагає віднайти мотивацію і сили для зустрічі з невідомим майбутнім. Так, багато хто використовує ностальгію як рекламний інструмент для продажу товару. Ми помічаємо це в музиці, літературі, кіно та серіалах. Але це зайве підтвердження, що, по-перше, вона властива кожній людині, а по-друге – її можна використовувати собі на користь.
Як ностальгія допоможе вам стати краще
Якщо людина часто відчуває сильну ностальгію з домішкою суму – це явна ознака наявності невирішених проблем у її житті. Це шкодить працездатності, концентрації, спричиняє безсоння, депресію і впливає на фізичний стан. Тому якщо ви хочете позбутися хворобливих нападів ностальгії або використовувати її собі на краще – ось кілька порад.
Будьте реалістами. Усі порівнюють минуле і сьогодення. Потрібен час, щоб адаптуватися до змін у житті, тому навіть через переїзд спочатку може бути складно, але з часом все зміниться на краще.
Досліджуйте почуття. Емоції, які ми відчуваємо – ключ водночас як до розуміння, так і до розв'язання проблем. Дослідження внутрішнього світу допомагає змінити життя, стимулює шукати альтернативні варіанти виходу з важких ситуацій. Використовуйте інтелект, щоби краще розуміти себе і навколишній світ.
Не зациклюйтеся на болісних спогадах. Скорбота – нормальна емоція у стресовій ситуації, але не варто прив'язуватися до неї. Найважче, коли емоції до людини переносяться на пов'язаний із нею предмет. Наприклад, фотографія близького може сповнити сил у потрібний момент, проте одержимість нею ускладнить вихід із трауру.
Висловлюйте емоції. Уникання реальності, соціальна ізоляція, відсутність підтримки не тільки провокують звертання до ностальгії, а й глибше затягують нас у петлю негативних думок. Розвивайте навички спілкування, щоби краще говорити про власні переживання, підтримуйте зв'язок із друзями та родиною.
Не бійтеся труднощів. Ностальгія не має бути причиною залишатися у ліжку. Ставте важкі, але здійсненні цілі, досягнення яких сформує впевненість у собі та покращить самооцінку.
Не уникайте ностальгії. Головний внутрішній конфлікт людини – неприйняття власних емоцій. Вкрай важливо не боятися і не соромитися своїх почуттів. Не женіть ностальгію – усвідомте причину її виникнення і навчиться стримувати її натиск, коли відчуття досягають піку.
Усе залежить від вас. Майже все. Смерть близьких, безумовно, трагічна подія, яка від вас не залежить. Але розставання чи звільнення – болючий досвід, на основі якого ви мусите провести роботу над помилками, щоб не допустити цього в майбутньому. Витисніть максимум із ситуації. Адже ваші дії визначають майбутнє.
