Як зібрати "тривожну" валізу та зберігати спокій: що потрібно знати жителям Тернопільщини

Як зібрати "тривожну" валізу та зберігати спокій: що потрібно знати жителям Тернопільщини

Як зібрати "тривожну" валізу та зберігати спокій: що потрібно знати жителям Тернопільщини
Фото:Богдан Боденчук/Суспільне

Як зібрати "тривожну" валізу та що робити під час надзвичайної ситуації, у програмі "Сьогодні. Головне" розповів полковник Національної гвардії І-го скликання, голова Тернопільської обласної організації "Спілка офіцерів України", викладач ТНПУ Олександр Варакута.

За його словами, надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя та діяльності людини. За кваліфікацією вона ділиться на ситуації природнього, техногенного, соціально-політичного і воєнного характеру.

В Україні вже 8-й рік триває війна, тому громадянам варто заздалегідь підготувати "тривожну" валізу. Це може бути чемодан, наплічник, звичайна сумка. У валізу потрібно покласти засоби особистої гігієни, сезонний одяг, медикаменти та запаси їжі, взяти ложку, вилку та чашку. Усі документи мають бути герметично запаковані, щоб вони зберегли свій вигляд. Серед них мають бути паспорти, право власності на рухоме і нерухоме майно, кредитки і готівка. Також можна взяти з собою приймач, телефон і ліхтарик.

Найголовніше у валізі – аптечка. Для обробки ран туди слід покласти спиртові розчини, перекис водню, лейкопластирі, пігулки від розладів шлунку та температури.

В Тернополі розробили інтерактивну карту сховищ та укриттів. Її опублікували на сайті міськради 24 січня. На карті можна знайти адреси, тип та місткість сховищ. Там зазначено, що в громаді є 55 сховищ, 37 протирадіаційних укриттів, а також 127 найпростіших укриттів. Окрім того, під час надзвичайної ситуації жителі громади можуть ховатися у підвалах власних будинків, але перед цим там потрібно підготувати запас води, їжі, медикаменти і речі першої необхідності. Обов’язково потрібно перевірити у підвалах вентиляцію.

Як не піддаватися напрузі та зберігати спокій на тлі тривожних новин розповіла в програмі "Сьогодні.Головне" психологиня, гештальт-терапевт Любов Медведь.

За її словами, симптомами тривожного стану є напруга, нав’язливі думки про небезпеку, безсоння. Тривожний стан може виникати через хворобу, тобто невротичний стан, який пов’язаний з органічними порушеннями або тривожність, яка пов’язана з суспільними процесами чи з особистим життям людини.

"Зазвичай на тривожність страждають люди, які мають для цього підстави. Зокрема, коли в людини є проблеми в особистому житті й вона немає ресурсу їх вирішити, тоді вона переносить свою особисту тривогу на загальнолюдську – на війну, ковід. Дуже багато жінок, які тривожаться за дітей насправді переносять цю тривогу зі свого особистого життя. Вони не дають дитині простору, контролюють її кожний крок. Коли починаєш працювати з такими мамами, то бачиш, що справжня зона тривоги – це її стосунки з чоловіком, бо в нього є коханка або підозра про це. Жінка боїться прямо подивися в очі цій небезпеці, бо доведеться робити якісь дії, до яких вона не готова. Свою тривогу вона переносить на дитину. Трапляється, що є тривога в зоні здоров’я, хвороба ще не розвинулася, але в організмі вже пішли процеси і людина підсвідомо відчуває їх", – розповіла Медведь.

Жінка каже, щоб знизити тривожність, варто час від часу проходити медогляди, обстеження, аби розуміти, в якому стані організм і вчасно розпочати лікування:

"Чим більше в людини особистих проблем, тим швидше вона ловить суспільні тривоги і підключається до них, та переносить свій стан на те, що легше їй сприйняти".

Психологиня каже, якщо людину зачіпають новини, які особисто її не стосуються, то вона стає чутливою до тривожності:

"Є нормальним явищем страждати за рідними, близькими людьми, які для нас мають особливе значення. Так, ми відчуваємо біль, коли втрачаємо рідну людину. Ці емоції потрібно проживати. А от коли ми реагуємо на смерть невідомої нам людини і нас це лякає, вибиває з адекватного стану, тобто людина не може працювати, розвивається безсоння, то потрібно звернутися до фахівця, до психолога, який призначить медикаментозне лікування або психотерапію".

За словами Любові Медведь, для того, щоб погасити тривогу, потрібно менше читати негативних новин. Окрім того, кожна людина має 3 життєві капітали, які допоможуть їй у будь-якій ситуації:

"Це здоров’я, тобто з хорошим здоров’ям легше хворіти на коронавірус. Також з хорошим здоров’ям легше переносити голод, холод, стресові ситуації, рятувати свою сім’ю. Отже, коли ви відчуваєте тривогу, то поправляйте своє здоров’я. Другий життєвий капітал – це стосунки з людьми, які нас люблять і підтримують. Якщо у вас є такі люди, то ви щаслива людина. Якщо ви відчуваєте, що нікому не потрібні, що у вас немає тих людей для яких ви цінні, що у вас погані стосунки з чоловіком, дітьми, то вам потрібно налагоджувати ці стосунки. Третій капітал – інформація і знання. Якщо у вас немає знань, як надати першу допомогу, як зробити перев’язку, що робити при ковіді, то ці знання легко можна отримати. Зараз багато курсів про надання медичної допомоги, володіння зброєю, володіння прийомами самозахисту. Такі знання завжди згодяться, бо вони допоможуть себе захистити".

Окрім того, каже психологиня, кожна людина має дотримуватися інформаційної гігієни. Потрібно навчитися фільтрувати новини, адже вони нічим не допомагають, лише створюють напругу:

"Якщо 10 разів прочитати в Інтернеті, що буде війна, що є війська на кордоні, то ця інформація для вас буде токсичною. Адже ймовірність біди – 50 на 50, тобто або буде, або ні".

Нагадаємо, до 4 лютого всі громади мали перевірити свої захисні споруди та відзвітувати про їхній стан в облдержадміністрацію. Якщо ці споруди потребують ремонту – громади мають виділити кошти на їхнє відновлення. Про це розповів директор обласного департаменту цивільного захисту Василь Ясіновський.

Читайте також

"Спокій, але не байдужість": як конфлікти та загроза війни впливають на психіку та як не панікувати

Читайте нас у Telegram- екстрені новини

Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber

Приєднуйтеся до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди