Президент Вірменії Армен Саркісян подав у відставку. Про це повідомляється на офіційному сайті глави держави.
У посланні президента Саркісян подякував громадянам, солдатам і офіцерам вірменської армії, героям, які пожертвували життям за Батьківщину. Окрім того, він висловив подяку колегам, співробітникам апарату президента, а також держслужбовцям.
"Я довго думав і вирішив після чотирьох років активної роботи подати у відставку з поста президента республіки. Це рішення абсолютно не емоційно і виходить з певної логіки. У президента немає необхідних інструментів для впливу на процеси внутрішньої та зовнішньої політики країни в нинішні складні часи. На цьому складному для нашої держави етапі, коли необхідна загальнонаціональна єдність, президентський інститут не повинен ставати мішенню пліток і теорій змови, тим самим відволікаючи увагу суспільства від найважливіших проблем", — заявив Саркісян.
Він також додав, що у нього не вистачає повноважень та інструментів, зокрема для того, аби "накласти вето на закони, які він вважає недоцільними для держави і народу", "використовувати переважну частину свого потенціалу на благо вирішення системних внутрішніх і зовнішньополітичних проблем".
"Світ знаходиться в зоні постійної турбулентності, однак у президента немає конституційного інструменту, щоб допомогти своїй країні", — зазначив Саркісян.
Президент Вірменії обирається Національними зборами країни строком на 7 років. Одна і та ж особа може бути обрана президентом тільки один раз. Саркісян був обраний главою держави у 2018 році, він був висунутий фракціями правлячої Республіканської партії Вірменії.
Які наслідки
Керівник Центру глобалізації й регіональних досліджень, політолог Степан Григорян (Єреван) розповів Суспільному, що ще навіть напередодні не було ніяких розмов про те, що президент може піти у відставку.
"Але звичайно, якщо аналізувати, то зрозуміло чому вона відбулась. Це правда, що у президента обмежені функції й в сьогоднішній ситуації, найважчій ситуації яка є, президент фактично нічим не може допомогти своїй країні. Навіть якщо він не хоче підписати якийсь закон, або він хоче ветувати які-небудь призначення прем'єра, то він не може, не має права, це зробити. Тому, коли треба щось робити, а у президентського інституту немає функцій, то ясно що президент може бути невдоволений і спробує піти у відставку. Інша причина, яку він озвучив – проти нього і його сім'ї йде цілеспрямована кампанія. Усілякі теорії змови навколо нього і його сім'ї. Ще одна тема його заяви пов'язана з діаспорою. Вірменська конституція не дає можливості залучати вірменську діаспору для допомоги. Оце три найважливіші причини", — каже Григорян.
Але, на його думку, головна причина полягає в іншому. "Моє враження, що він все ж таки не зміг спрацюватися з командою прем'єра Ніколи Пашиняна, який за нашою Конституцією наділений надзвичайними повноваженнями. У нас формально парламентська система правління, але реально – це над прем'єрська система, коли усі важелі управління у прем'єра, плюс в парламенті у нього майже конституційна більшість. І я думаю, що вони президенту запропонували піти".
Політолог також додав, що тепер напруження у внутрішньополітичному житті країни посилиться.
"Ситуація напружена. Складна війна, після неї Азербайджан атакував наші кордони, ці проблеми досі не вирішені. Внутрішньополітична ситуація теж напружена. В нас тут жорстка поляризація – нинішньої влади і колишньої. Це звична ситуація для пострадянських країн. Тому президент все ж якусь позитивну функцію виконував: працював із суспільством. А тепер цей вакуум, цей розрив між новою владою і старими політичними силами Вірменії ще більше розшириться".
Що відомо
- 6 грудня 2015 року у Вірменії відбувся референдум, на якому 63,5% виборців висловилися за перехід до парламентської республіки. Це був вибір більш ефективної форми правління, яка зможе протистояти олігархічному диктату та допоможе вирішити економічні та соціальні проблеми.
- У квітні 2018 року в країні спалахнули багатотисячні протести, які отримали назву "оксамитова" революція. Люди виходили на вулиці з вимогою відсторонити від влади експрезидента Вірменії Сержа Саргсяна, якого 17 квітня обрали прем'єром. Саргсян був президентом Вірменії з 2008 до 2018 року, до цього впродовж 15 років обіймав посади прем'єр-міністра, міністра оборони, міністра внутрішніх справ і міністра національної безпеки. Висування Саргсяна на посаду прем'єр-міністра викликало різке несприйняття з боку опозиційних політичних сил Вірменії, зокрема партій "Громадянський договір» і парламентської "Елк" ("Вихід").
- Наприкінці квітня 2018 року Серж Саргсян подав у відставку, а лідер опозиції Нікола Пашинян був призначений очільником уряду. Першим його указом стало перенесення Дня Перемоги на 8 травня і перейменування свята в День скорботи й примирення. Зовнішній політичний курс країни при цьому не змінився.
- 27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху почався наступ азербайджанських військ. Азербайджан назвав відкриття вогню його військовими "контрнаступом", заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни. Обидві країни заявили про вбитих і поранених та оголосили воєнний стан.
- 10 листопада 2020 року прем'єр Нікол Пашинян підписав спільну заяву із президентами Азербайджану та Росії про припинення бойових дій в Нагірному Карабаху. Після цього у Єревані люди вийшли на акцію протесту й увірвалися до парламенту країни, а президент Вірменії Армен Саркісян заявив, що з ним не проводили консультації щодо підписання угоди і про неї він дізнався з преси.
- 18 березня 2021 року прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на тлі тривалої політичної кризи оголосив про дострокові вибори до парламенту. Вони відбулися 20 червня, за результатами партія Нікола Пашиняна "Громадянський договір" отримала 71 парламентський мандат.
- В Європейському Союзі вважають, що під час дострокових парламентських виборах у Вірменії 20 червня, права і свободи людей були в цілому дотримані.
Читайте також
Бої за Нагірний Карабах: сотні загиблих, тисячі поранених. Що стоїть за конфліктом
"Про військову допомогу не йдеться". Зеленський озвучив позицію України щодо конфлікту в Карабаху
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
