Хмельничанин та радянський дисидент Кузьма Матвіюк каже: був один з тих, хто дотичний до подій під час операції КДБ під назвою "Блок". Її влаштували у 1970-х роках проти українських дисидентів. Сьогодні, у 50-ті роковини від початку "великого погрому", Суспільне дізнавалось, як в той час був розвинений дисидентський рух на Хмельниччині.
Головний науковий співробітник державного архіву Хмельницької області Віталій Галатир розповідає: дисиденти боролись проти комуністичної ідеології, поширюючи проукраїнські думки.
"Загалом, слово дисидент від латинського "дісіденс", що означає "незгідний". Стали називати людей, які в 60-х - на початку 80-х років піддавали сумнівам і загалом критикували політику і комуністичну ідеологію, і почали об’єднуватись в такий відповідний рух. Саме збільшення таких осіб дало підставу говорити про дисидентський рух як явище в радянському союзі, - розповідає Віталій Галатир. - Більшість учасників українського дисидентського руху, пізніше який набув характеру правозахисного, зазнали різного роду переслідувань. Якщо це були студенти, то їх звільняли від навчання, з аспірантури, найактивніших, які пройшли крізь табори та заслання".
Уродженець Хмельниччини Кузьма Матвіюк, який в кінці 60-х - початку 70-х років проживав в місті Умань, розповідає, що був репресований радянської владою у 1972 році за проукраїнські настрої.
"Мене тоді в 1972-му році взяли, то на мене кричав співробітник Черкаського КГБ. Він кричав: "Обнаглєлі"», це мається на увазі, не тільки я, а взагалі національно свідомі. В січні місяці вони заарештували 40 наших відомих інтелектуалів. Потім ще арештували 70 осіб. І того я нараховував по прізвищам більше сотні", - пригадує Кузьма Матвіюк.
За словами Кузьми Матвіюка, його затримали за виготовлення та розповсюдження антирадянських матеріалів: "На фото робили відбитки і потім ми їх поширювали. Приєднання чи возз’єднання, робота Баричевського. Але робота Баричевського не пішла як протирадянська. А робота Дзюби пішла як антирадянська, і за це мене взяли. Ну, і там були матеріали публіцистичного характеру, свої, які я писав, що це колонія і так далі, і розповсюджував".
Після радянських концтаборів у 1978 році повернувся у Хмельницький, говорить Кузьма Матвіюк: "У нас в Хмельницькому дисидентство, якщо вже так називати, то воно носило чітко виражений жовто-синій колір. На першому місті в нас була своя держава - незалежна Україна. Ми були і проти тоталітарної системи, і проти сталінізму".
За словами Віталія Галатира, учасників дисидентського руху можна умовно поділити на дві категорії: "Це ті, які відкрито заявляли свою антирадянську позицію. Та друга група, які зберігали, переховували або робили копії цих матеріалів і поширювали серед населення. В нас в державному архіві Хмельницької області наразі таких конкретних документів, які б висвітлювали дисидентський рух, немає. Проте, є сформований фонд під номером 6556 - це Хмельницьке обласне товариство політичних в’язнів, репресованих громадян та членів їхніх сімей".
Наразі, за даними обласного архіву, на Хмельниччині дві особи причетні до дисидентського руху, каже Віталій Галатир: "Можна вважати Кузьму Матвіюка, оскільки він уродженець Хмельниччини. А також він назвав прізвище Бронько Грищук, який також відкрито висловлював свою проукраїнську позицію. Це питання потребує подальшого дослідження. Можливо, є іще люди, про яких ми не знаємо".
Читайте також
- Хмельничани зібрали 4 ящики книг, які передадуть військовим в зону ООС
