Який прибуток отримали слідчі ізолятори після запровадження платних камер і куди його спрямували? Чи не порушує існування платних камер права інших в’язнів? Про це розповів у програмі "Сьогодні. Зранку" на Українському радіо Сергій Перникоза, координатор моніторингових компаній асоціації українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів.
Про прибутковість платних камер у СІЗО
У травні 2020 року Міністерство юстиції запровадило експериментальний проєкт платної послуги з надання поліпшених побутових умов у слідчих ізоляторах. Торік ініціативу реалізували у 29 центрах ізоляції по всій країні, а принесла вона понад 7,8 мільйона гривень, причому понад половину з них заробив Київський слідчий ізолятор.
Виручені 8 мільйонів, як засвідчує Міністерство юстиції, спрямовують не на будівництво нових, а на покращення старих камер. Але в цьому, на думку Сергія Перникози, криється велика небезпека: "Ми отримали кошти. І в наступному році Міністерство юстиції захоче прозвітувати, що ми отримали ще більше. Тобто можуть бути створені умови, коли людей почнуть примушувати переходити у платні камери. А це суттєве порушення прав людини".
Правозахисник прогнозує, що через неналежні умови утримання в камерах СІЗО на Україну можуть чекати позови в Європейському суді з прав людини.
"Держава утримує людину примусово і, відповідно, має забезпечити адекватні умови. Для цього в бюджеті треба закласти достатню суму, зокрема на ремонт камер СІЗО, натомість практику надання платних послуг за перебування в камерах мають зупинити", — наголошує він.
Читайте також: Україна робить недостатньо для покращення умов тримання людей під вартою – Рада Європи
Про законність платних камер у СІЗО
У суспільстві запровадження платних камер сприйняли неоднозначно, а в лютому 2021 року Уповноважена з прав людини Людмила Денисова звернулася до Окружного адмінсуду міста Києва з позовом щодо протиправності цього експерименту. Її аргумент ― платні камери є порушенням рівноправності громадян за майновою ознакою. Однак вже у червні минулого року провадження у цій справі було закрито.
На думку Сергія Перникози, Денісова має рацію: "Це абсолютно неадекватна ситуація, коли людина за перебування в камері має платити кошти. Якби людина отримувала більший метраж, джакузі, басейн чи крокодилів за свої гроші, це одна річ. Але затримані наразі платять не за покращені, а за нормальні умови тримання".
Правозахисник нагадує, що в слідчому ізоляторі перебувають люди, провина яких не встановлена, тому незалежно від звинувачень кожна людина може оплатити доступ до додаткових послуг. Винятком може хіба бути ситуація, коли одночасно дві людини хочуть потрапити в поліпшені умови, але через різну стать не можуть утримуватися разом — тоді доводиться чекати, коли буде звільнене місце.
"Є дуже багато нюансів, і головний ― держава фактично усувається від процесу покращення умов перебування у СІЗО і перекладає це на плечі тих, хто там утримується. А це абсолютно неправильно. Завтра влада може змінитися і постане питання: на яких підставах Міністерство юстиції надавало ці послуги і чи може воно в принципі надавати такі послуги й отримувати за це кошти? Чому кошти державного бюджету в достатній кількості не спрямовуються на ремонти камер? Чому держава постійно платить за рішеннями Європейського суду з прав людини колосальні суми за неналежні умови тримання, при цьому не ремонтуючи місця попереднього ув’язнення?" — застерігає Перникоза.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте також: Уряд продовжив проєкт платних камер у СІЗО до квітня 2022 року
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!