Як сприймає свято наш організм на біологічному рівні: наука про звички святкування

Як сприймає свято наш організм на біологічному рівні: наука про звички святкування

Як сприймає свято наш організм на біологічному рівні: наука про звички святкування

Про Різдво для атеїстів, про те, як наш мозок сприймає святкові традиції на біологічному рівні, зміну епох і дат, а також сприйняття "запаху свята" в ефірі радіо "Культура" розповідає Дарка Озерна, медична журналістка та біологиня.

Християнство як мем

"Найвойовничіший атеїст нашого часу, біолог-еволюціоніст Річард Докінз, має есе "Атеїсти за Христа", де при всій своїй ненависті до релігії, стверджує, що християнство — мемБудь-яка дотепна коротка інформація (фраза, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин, та поширюється. чи навіть спосіб поведінки — любити себе та інших, бути добрим до оточення. Щоб цей мем поширювався, потрібно було придумати релігію, яка вчила б людей тримати себе в рамках і добре ставитись до інших. Християнство є корисним мемом, якщо ми його ніяк не спотворюємо і практикуємо", — науковиця Дарка Озерна.

Як сприймається свято на біологічному рівні?

Вона розповіла, що свята існували в усі часи людства — у дохристиянські теж.

"День скорочувався і сягав свого мінімуму, світ накривала найдовша ніч — абсолютно безнадійний стан. Але потім ставалось диво, день починав прибавляти і це неможливо було не помітити", — відмітила біологиня.

На її думку, свята існують через потребу у відчутті часу, тому ми відмічаємо свята.

"Ми створювали їх для того, щоб відчувати час і певну гарантованість, повторюваність. Ми знаємо, що буде найдовша ніч, але ми запалимо вогонь, спалимо опудало, будемо співати й потім нам стане не так страшно", — підсумувала з цього питання Озерна.

Як наш мозок сприймає свята?

"Було дослідження у Скандинавії, за участю двох груп добровольців, що мали і не мали традицій святкування Різдва протягом 10 років. Коли їм показували картинки, пов'язані з зимовими святами, то у тих, хто святкував Різдво, були дуже радісні спалахи у мозку", — проінформувала науковиця.

"Люди бачили образи, які у них пов'язані з очікуванням радісного, хорошого, веселого і вони передчували свято. Їх очікування мозку втілювались. Мозок тих, у кого не було таких традицій, сприймав картинки нейтрально. Звідси можна зробити висновок, що ми самі створюємо собі свято", — розповіла медична журналістка.

Про "новорічні запахи"

Науковиця порівняла, що люди розуміють, як працює штучний інтелект, але не розуміють, що він створений за принципами природного інтелекту.

"Мозок постійно відстежує і фіксує закономірності — якщо я відчуваю запах імбиру, кориці й цитрусових, то значить у місті скоро буде пахнути глінтвейн, ми будемо з друзями гуляти. Так у нас починається очікування", — зазначила біологиня.

"Запахи, які були з чимось пов'язані, закарбовуються разом зі спогадами. Від ділянок мозку, які відповідають за розпізнавання запахів, йдуть нерви до мозку, який розуміє, що це за запахи, передає сигнали далі. Потім сигнал йде в передню кору головного мозку і зрештою до нас починає доходити", — підсумувала вона.

Вона нагадала, що у маркетингу давно використовують запахи, аби таким чином можна трохи маніпулювати поведінковими настроями.

Чи роблять нас щасливими подарунки іншим?

"Нас роблять щасливими події, які відповідають нашим цінностям. Ми можемо тішитись вісникам Різдва і подарункам, бо знаємо, що за цим буде радість, довіра, а кохана нам людина буде тішитися. Коли ж ми здогадуємось, що цей подарунок нічого не змінить, він їй не потрібний, то можемо відчувати тривогу і розчарування. Зрозуміло, що в такому разі подарунки не будуть нас тішити", — пояснила Дарка Озерна.

Чи існують гормони щастя?

"Серотонін називають гормоном щастя. Коли він виділяється у кишківнику і циркулює тілом, то впливає на клітини імунної системи. Він ніяк не впливає на мозок, бо не може туди потрапити. У мозку є власний серотонін, який він виробляє. Якщо ж ми просто штучно кудись введемо серотонін, то не станемо щасливими", — розповіла науковиця.

Вона пояснила, що так само виділяється дофамін, коли людина очікує на щось приємне для неї.

"Коли ми очікуємо на Різдво, у нас виділяється дофамін в певних нейронних контурах. Те саме відбувається з тренуваннями. Щоб виробити звички, треба привчити мозок, що щось є добрим, тоді ти сам собі даватимеш цукерочку за те, що щось правильно зробив", — додала вона.

Але вона зауважила, що серотонін є також і гормоном, але не має жодного відношення до щастя.

"Він виділяється під час оргазму, пологів, хоча це вкрай різні відчуття. Окситоцин виділяється, коли ми відчуваємо "своїх", його також називають "молекулою ксенофобії", — пояснила науковиця.

А от наркотичні речовини, такі як: екстазі чи MDMA імітують дію окситоцину на деякі рецептори в мозку, пригальмовуючи їх

"Тому у людей під MDMA спостерігається відкладений оргазм. Під екстазі люди відчувають якусь спорідненість. Навіть восьминоги під МДМА починають відчувати спорідненість, обіймати щупальцями й бути дуже милими, якщо додати цю речовину в їх акваріум", — розповіла біологиня.

Чому ми переїдаємо на свята?

Науковиця пояснила, що все через інсулін, який провокує "автоматичне" споживання великої кількості їжі на свята.

"Коли ми вживаємо алкоголь, в нас підвищується чутливість тканин до інсуліну. Інсуліну стає більше і все, що ми з'їли миттєво поглинається печінкою і жировою тканиною, тому ми знову голодні. Ми їли, їли, але хочемо ще. Потім ми втрачаємо відчуття контролю, яке має пригнічувати нашу діяльність і просто їмо на автоматі", — зазначила вона.

Читайте також

25 грудня чи 7 січня: коли відзначати Різдво

Звідки взялись колядники на Різдво та до чого тут гімн Сонцю. Пояснює фольклористка

Дідух, павук і кутя. Чому традиційне Різдво святкують зі збіжжям

Від Миколая до Йордану. Що святкуватимуть і скільки відпочиватимуть українці взимку

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди